Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:26

Інформаційна безпека держави Україна


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Вашому комп''ютері для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку «завантажити» та вибрати «Save Target As...» або «Зберегти Об''єкт Як...» та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Віталій Портников
Гість Свободи: Євген Жеребецький -- експерт із питань безпеки

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

Віталій Портников: Це справді серйозна проблема, що, фактично, кожний телевізійний канал, кожен засіб масової інформації сьогодні є ще й політичним знаряддям, причому політичним знаряддям людей, які, як бачимо, досить серйозно пов’язані не тільки з українськими бізнес-інтересами, але й російськими, якими завгодно.

Євген Жеребецький: Я думаю, що тут і дискутувати нема про що. Скажімо, декілька років тому гуляла така інформація і таблиці доволі серйозні, і серйозні люди це розповсюджували, про те, що велика доля капіталу в цих нібито українських засобів масової інформації належать росіянам.

А що це значить: якщо засіб масової інформації належить нашим олігархам, які доволі тісно співпрацюють з Росією, а в Росії зараз концепція дуже проста, тобто пускають на внутрішній ринок, торгують, якісь преференції надають тільки тим, скажімо, олігархам, які ведуть проросійську політику, ну, принаймні мовчать.

І це означає, що ці ЗМІ неадекватно відображають стан речей, і вони прямо чи опосередковано становлять загрозу для національної безпеки. Одна з умов інформаційної політики державної, яка в законі є, що громадяни повинні отримувати вірогідну, адекватну до ситуації інформацію.

А друга річ — згадаємо історію недалеку, два чи три роки тому, 2002 рік, коли почалася «Україна без Кучми». Медведчук сидів на престолі, фактично, кругом гуляли темники, і ЗМІ українські – абсурд був, вони не відображали, що робиться, не показували нічого. Єдиним джерелом інформації, причому точної, достовірної, були Свобода, Бі-Бі-Сі, «Німецька хвиля». Вони гуляли тоді на радіо «Континент». Віталій Портников: Так, були проблеми з радіо «Континент», але так чи інакше вони йшли.

Євген Жеребецький: І вся публіка, от їдеш на машині, стирчиш у заторах, кожні півгодини включаєш і знаєш, що робиться. Тепер ситуація змінилася. Виясняється, що це найбільші вороги Ющенка. І це просто абсурд. Я сподіваюсь, Ви не гніваєтесь на мене.

Віталій Портников: Ви не перебільшуєте, що ми є найбільшими ворогами Президента?

Євген Жеребецький: Я думаю, що те, що зачищають простір від вас, а не від тої ж таки – в Севастополі працює телерадіокомпанія Чорноморського флоту. Хіба це не є безпосередньою загрозою національній безпеці? Мені здається, що ситуація настільки неприємна, настільки абсурдна по своїй суті... Як оце зауваження в ЗМІ про те, що поляки здійснюють експансію. Це поляки, які є найкращими союзниками нашим. Це просто смішно. Я б на місці поляків просто сильно образився.

Віталій Портников: Поляки, до речі, і ображаються. Треба сказати, що в польських ЗМІ було чимало коментарів з приводу відомого цього виступу Президента. Однак, отут Ви дійсно маєте рацію: Радіо Свобода це не стосується, але стосується інших ЗМІ, які фактично зараз мають позбавитися ефіру на радіо «Промінь», де вони могли передати свої програми невеличкі за обсягом. Відомо, що вже з 1-го травня, тобто за місяць і кілька днів все закінчиться.

І «Промінь» посилається на відповідне рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України. Тому що вважається, що 100% продукту, який розміщується в ефірі, має бути власного виробництва, і «Промінь» не виконує цієї вимоги Національної ради. І таким чином закінчується вся ця трансляція.

Євген Жеребецький: Я думаю, що тут треба починати протестувати. Свого часу, коли був тоталітарний режим, то, власне, Радіо Свобода, Бі-Бі-Сі, «Німецька хвиля», тоді від них можна було дізнатись цю всю інформацію, тоді все було нормально.

Якщо зараз наші дисиденти, яких ці голоси ворожі так звані тоді рятували, бо оприлюднення того, що з ними виробляли, це був зокрема і шанс на спасіння, якщо ці наші дисиденти промовчать зараз і взагалі інтелігенція, то це буде те саме, що медаль Януковичу за революцію, чи Колесникову колись дали, Потебеньку. Це з розряду того, що «давайте заборонимо ворожі голови, бо вони нам заважають жити».

Я б зараз виділив дорогоцінні три хвилини часу, щоб пояснити, чому це все відбувається.Дірки в національній безпеці нашій, вони просто фантастичні, куди не сунься. Я не буду казати про діяльність спецслужб наших, наприклад, контррозвідки, таке враження, що її немає.

Але є чисто політична причина. Суть полягає в тому, що Росія чітко розуміє, що якщо не буде цієї протоки нейтральної, стосовно нейтральної до Європи, звідки ідуть енергоносії, транспортні коридори, то їм кінець.

Але є ще інша причина. Там фантастичними темпами іде вимирання населення. Причому парадокс полягає в тому, що це є державною таємницею зараз. Один міністр проговорився: мінус 1, 700 тис населення щороку.

Що це означає? Що вони не можуть нас випустити зі сфери свого впливу, бо в кінцевому результаті вони втратять такого донора робочої сили, як вони зараз мають. Віталій Портников: Там поруч є такий чудовий донор робочої сили, як Китай.

Євген Жеребецький: Так, Караганов говорить про це. Але річ у тім, що українців можна брати дозовано і стільки, скільки треба, при умові, що треба закрити кордон, зараз що і робить Захід, Анжела Меркель, наприклад, і так далі.

А ситуація ось яка: напасти на нас відкрито, пустити танки — нереально зовсім. Нападуть на Крим – абсурд, тобто, газ же перекриють в Галичині. І тому треба робити експансію на рівні інформаційному, забивати голови.

Результат ми маємо: найбіліші вороги – це бандерівці в Донецьку і прокляті натовці. Питаєшся, скільки вам бандерівці в Донецьку вбили людей, скільки натовці знищили солдатів, ніхто не знає.

Віталій Портников: Погодьтеся, що це почалося не 91-го року, а набагато раніше.

Євген Жеребецький: О''кей, а зараз же те саме. Йде на всіх рівнях саботаж тої ж інформаційної просвіти. Ніхто ж не займається просвітою населення.

Віталій Портников: Але ж для цього потрібне не російські зусилля по розповідях про бандерівців, а українські державні зусилля по зміні ситуації освітницької в ЗМІ.

Євген Жеребецький: Правильно. І ми повернулись назад. Якщо я маю бізнес, продаю труби в Росію, то на чорта мені розказувати українцям, що росіяни в свій час і Компартія російська заморили 7 мільйонів населення.

Віталій Портников: Компартія була всесоюзна, в Компартії були члени політбюро Компартії більшовиків України. З цього, напевно, треба було починати.

Євген Жеребецький: Так, а у нас не відбулося зміни еліт. А якщо ця еліта ще є бізнес-елітою, яка має вигоди з Росією, то хто почне говорити реальні речі?

Віталій Портников: Президент не має трубного бізнесу, він би міг говорити не просто про експансію інформаційних...

Євген Жеребецький: Там інший аспект. Президент через 2 роки має балотуватися. Обов’язково буде балотуватися. І йому розумні люди в адміністрації пояснюють: «А на чорта тобі піднімати питання НАТО, яке не любить населення, взагалі чіпати Росію?»

Віталій Портников: Але Президент піднімає питання НАТО так активно, як жоден інший політик.

Євген Жеребецький: Так, він зрозумів, що якщо він питання НАТО піднімати не буде найбільшим часом, то ситуація буде така, як у Грузії зараз. Так що ніхто не хоче чіпати Росію, бо чіпаєш Росію – нема бізнесу, починаються проблеми в інформаційній сфері, контролюється, і це біда. Тому що немає еліти. Те, що у нас зараз при владі, воно, фактично, виконує функцію еліти.

Віталій Портников: Бізнес завжди виконує функцію еліти, коли нема політично свідомої частини населення.

Євген Жеребецький: Як її міняти – це вже інша справа. А те, що зараз робиться в інформаційній сфері – це катастрофа повна.

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG