Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 09:23

Глядач вимагає від акторів майстерності


Галина Терещук Львів, 27 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Сьогодні Міжнародний день театру, який заснували 1961 року конгресом Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО. На Львівщині функціонують 9 театрів. Два з них – державного національного статусу: театр імені Марії Заньковецької та оперний. Відтак тут добре фінансування. Усі інші театри ледве дають собі раду. Для порівняння: до 1939 року майже в кожному маленькому галицькому містечку був свій театр.

Сьогодні навряд чи можна назвати Львів театральним містом, у якому лише 3-4% львів’ян, за соціологічним опитуванням, називають себе театралами. У Першому українському театрі для дітей та юнацтва я зустріла учнів з Новояворівська. У свої 12-14 років дітлахи вперше переступили поріг театру: «Я перший раз у театрі. Хочу подивитись на театр, на акторів»; «Мені хочеться подивитись на театр, на те, як ставлять твори пиьсменників на сцені». Перший український театр для дітей та юнацтва – у числі 5 існуючих в Україні театрів для малечі. Муніципальний театр, який існує у Львові з 1920-го року, постійно відчуває брак фінансування, містові складно дати собі раду з усіма потребами театру, починаючи від виплати належної зарплати. А ще саме приміщення потребує капітального ремонту. У театрі працюють більше 100 осіб, але зарплатою 500-1000 гривень у місяць люди незадоволені. Розповідає заслужений артист України Борис Тріус, який 35 років працює в театрі для дітей та юнацтва: «Поки держава не приділятиме уваги театру як мистецтву, доти будемо як сірі миші. Ми навіть не можемо з виставою поїхати у район».

У театрах бракує творчих особистостей

Працівники та актори львівських театрів працюють у дуже нерівних умовах. Скажімо, два державні національні театри –Оперний та імені Марії Заньковецької – мають добре фінансування з міністерства, водночас інші ледь животіють на місцевих бюджетах. Однак на виставах театру Леся Курбаса, який не може похвалитись належним фінансуванням, дедалі більше молодого глядача.

Дириґент і художній керівник Львівської опери Мирон Юсипович зазначив, що національний оперний театр фінансових труднощів не відчуває, але є проблеми із творчим потенціалом: «Фінансова сторона змінилась на краще. Гроші є, зарплата більша. Тепер наступає момент моралі, коли старше покоління не йде, не може працювати, але отримує високу зарплату, а ми не можемо взяти нових співаків, бо все забито».

Нині львівський глядач вимагає не стільки багатьох прем’єр, скільки справжньої майстерної гри на сцені.
XS
SM
MD
LG