Віталій Єреміца
У п’ятницю в Києві планують підписання угоди про малий прикордонний рух між Польщею та Україною. В останню хвилину Єврокомісія висловила зауваження до цієї угоди, бо вона передбачала більшу прикордонну смугу, ніж хотіли би бачити у Брюсселі. Що ж робить саме цю угоду предметом такої прискіпливої уваги з боку Євросоюзу?
Речник Єврокомісії з правових та безпекових питань Фрізо Роскам Аббінґ заявив, що Європейська Комісія уважно вивчає проект українсько-польської угоди. Причина у тому, що з того часу, як внутрішні кордони Євросоюзу знято, зовнішні кордони повинні добре охоронятися.
Фрізо Роскам Аббінґ: «З одного боку, ми мусимо бути впевнені, що малий прикордонний рух добре організований. З іншого, ми не можемо йти на компроміси, коли мова йде про безпеку та непорушність кордонів. Наразі, коли перестали існувати внутрішні кордони, ми мусимо бути впевненими, що зовнішні кордони Євросоюзу дуже суворі та непорушні».
Зона: 30 кілометрів – і не більше!
Ширина зони, що підпадає під дію угоди про спрощений перетин кордону, стала одним із пунктів, з яким не погоджується Єврокомісія, і викликала жваве листування між Брюсселем та Варшавою. Рікардо Моска, інший представник департаменту Єврокомісії з питань права, свободи та безпеки, наполягає на 30-кілометровому обмеженні прикордонної ділянки. І додає, що існують винятки, коли її ширина може сягати 50 кілометрів. Однак це мусить бути виправданим: «Згідно з правилами, це має бути 30-кілометрова смуга, в окремих випадках продовжена до 50. Єврокомісія надіслала до Польщі інформацію щодо цього», – сказав Рікардо Моска. Він додає, що коли Польща не погодиться, їй можуть загрожувати санкції.
«Ця угода виняткова»
На сьогодні вже існує угода про малий прикордонний рух між Хорватією та Словенією. Пйотр Качинський, аналітик Європейського центру політичних досліджень, вважає угоду про малий прикордонний рух між Україною та Польщею винятковою, адже йдеться про дві великі країни і значний рух людей: «Власне, ця ситуація є достатньо унікальною. Адже угоди про спрощення руху через кордон Євросоюзу можуть укладатися тільки на двох напрямках. З дного боку – з Балканськими країнами, такими, як Сербія чи Албанія. З іншого – на сході, з Білоруссю, Україною чи Росією. Прецедент уже існує у випадку з Угорщиною та Україною. Але знову ж, це «український випадок». Загалом, ці правила досить нові й з’явилися тільки наприкінці минулого року, як основа для майбутнього подальшого розширення Шенгенської зони».
Раніше Президент Єврокомісії Хосе Мануель Баррозу висловив надію на те, що подібні угоди між Україною та сусідніми державами-членами Шенгенської зони можуть створити передумови для подальшого спрощення візового режиму між Україною та ЄС. Хосе Мануєль Баррозу: «Переговори та підписання двосторонніх угод між Україною та сусідніми Польщею, Словаччиною чи Угорщиною про локальне спрощення прикордонного руху в першу чергу важливі для українців, що живуть поряд із кордоном. Ми маємо надію, що це суттєво посприяє прогресу у візових відносинах Євросоюзу та України, що є одним із ключових питань», – заявив Президент Європейської комісії.
 |
Речник Єврокомісії з правових та безпекових питань Фрізо Роскам Аббінґ заявив, що Європейська Комісія уважно вивчає проект українсько-польської угоди. Причина у тому, що з того часу, як внутрішні кордони Євросоюзу знято, зовнішні кордони повинні добре охоронятися.
Фрізо Роскам Аббінґ: «З одного боку, ми мусимо бути впевнені, що малий прикордонний рух добре організований. З іншого, ми не можемо йти на компроміси, коли мова йде про безпеку та непорушність кордонів. Наразі, коли перестали існувати внутрішні кордони, ми мусимо бути впевненими, що зовнішні кордони Євросоюзу дуже суворі та непорушні».
Зона: 30 кілометрів – і не більше!
Ширина зони, що підпадає під дію угоди про спрощений перетин кордону, стала одним із пунктів, з яким не погоджується Єврокомісія, і викликала жваве листування між Брюсселем та Варшавою. Рікардо Моска, інший представник департаменту Єврокомісії з питань права, свободи та безпеки, наполягає на 30-кілометровому обмеженні прикордонної ділянки. І додає, що існують винятки, коли її ширина може сягати 50 кілометрів. Однак це мусить бути виправданим: «Згідно з правилами, це має бути 30-кілометрова смуга, в окремих випадках продовжена до 50. Єврокомісія надіслала до Польщі інформацію щодо цього», – сказав Рікардо Моска. Він додає, що коли Польща не погодиться, їй можуть загрожувати санкції.
«Ця угода виняткова»
На сьогодні вже існує угода про малий прикордонний рух між Хорватією та Словенією. Пйотр Качинський, аналітик Європейського центру політичних досліджень, вважає угоду про малий прикордонний рух між Україною та Польщею винятковою, адже йдеться про дві великі країни і значний рух людей: «Власне, ця ситуація є достатньо унікальною. Адже угоди про спрощення руху через кордон Євросоюзу можуть укладатися тільки на двох напрямках. З дного боку – з Балканськими країнами, такими, як Сербія чи Албанія. З іншого – на сході, з Білоруссю, Україною чи Росією. Прецедент уже існує у випадку з Угорщиною та Україною. Але знову ж, це «український випадок». Загалом, ці правила досить нові й з’явилися тільки наприкінці минулого року, як основа для майбутнього подальшого розширення Шенгенської зони».
Раніше Президент Єврокомісії Хосе Мануель Баррозу висловив надію на те, що подібні угоди між Україною та сусідніми державами-членами Шенгенської зони можуть створити передумови для подальшого спрощення візового режиму між Україною та ЄС. Хосе Мануєль Баррозу: «Переговори та підписання двосторонніх угод між Україною та сусідніми Польщею, Словаччиною чи Угорщиною про локальне спрощення прикордонного руху в першу чергу важливі для українців, що живуть поряд із кордоном. Ми маємо надію, що це суттєво посприяє прогресу у візових відносинах Євросоюзу та України, що є одним із ключових питань», – заявив Президент Європейської комісії.
