Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:37

Книжкова справа. Як підтримує своє книговидання Україна?


Марічка Набока, Надія Шерстюк 2008 рiк має стати роком нової полiтики в нацiональному книговиданнi, заявив Президент Віктор Ющенко.На цю справу з державного бюджету має бути виділено сто мільйонів гривень. Куди саме будуть направлені ці кошти, чи допоможуть вони популяризувати українську книжку? Яка політика національного книговидання існує у Латвії і скільки книжок українською мовою друкують сьогодні в Україні?

ГЛАС НАРОДУ:
Коли Ви читали українською мовою останнього разу і що це була за книжка?
Катя, студентка:
- Українською майже не читаю, в більшості випадків це російська.
Олександр Григорович, пенсіонер:
- Ще раз із задоволенням перечитав Михайла Стельмаха «Правда і Кривда»
Оксана, бухгалтер:
- Ірен Роздобудько читала останню книгу. Її регулярно читаю.
Сервер, студент:
- «Кобзар» читав, ще в школі. Важко знайти добру українську книжку, або, можливо, в мене звичка російською читати, бо я з Криму.
Євгенія, програмістка:
- Шевченка читала місяць тому. Мало літератури українською мовою. Навчання з мого фаху майже повністю російською.
Книжки «Є»!

Нині на одного українця на рік друкується трохи більше однієї книжки, в той час як у Європі - три-чотири книжки, зазначають видавці.

П’ятнадцять років тому у Києві було сто сорок книгарень, а зараз лише шість, стверджують у Асоціації книговидавців і розповсюджувачів.

Щоправда, три місяці тому у центрі столиці відкрився книжковий магазин «Є», який робить ставку саме на україномовну книжку. Чи користується вона популярністю серед людей, з’ясовувала кореспондентка Радіо Свобода Наталка Коваленко.

Слухати репортаж:


Сімдесят відсотків книжок, що друкуються нині в Україні, виходять державною мовою, стверджує Валентина Бабилюлько, директор департаменту видавничої справи та преси Держкомітету з питань телебачення і радіомовлення. Гроші, які виділяються з держбюджету на підтримку видавничої галузі, направляються у двох напрямках: випуск друкованої продукції і участь України в міжнародних книжкових виставках.

Пріоритетом у книговидавництві має бути відновлення мережі книгарень, каже чиновниця.

«Дуже багато книгарень перепрофільовано. Видавці України через неможливість реалізувати свою продукцію, не мають обігових коштів і не можуть видавати книги великими тиражами, що дуже негативно позначається на собівартості друкованих видань».

Латвія

Щорічно в Латвії виходить друком понад дві з половиною тисяч видань, з яких 60% - це оригінальна література латиською мовою. Яким чином латвійська влада сприяє розвиткові книговидавничої справи, розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Ризі Людмила Пилип.

«Друкуються в Латвії і російські книги, але переважна більшість видань завозиться з Росії. Виходять друком книги і українською мовою, зокрема нещодавно видавництво «Diads» за сприяння та фінансової допомоги Міністерства інтеграції Латвії надрукувало цикл збірок поезій латиської поета українського походження Костя Оверченка. Також видавництво «HEKATE» випустило друком переклади українською мовою Рауля Чілачави, який є послом України в Латвії, творів відомих латиських поетів Райніса та Аспазії.

Інтереси видавництв захищає Латвійське об’єднання книговидавців. Для сприяння книговиданню латвійська держава зменшила податок на додану вартість на продаж друкованих видань до 5%. Друк окремих збірок фінансується організацією «Културкапітал», яка підпорядковується міністерству культури Латвії. Книги мовами національних меншин друкуються за сприяння міністерства інтеграції Латвії. З метою популяризації книги в країні проводяться конкурси, зокрема «Яблунева гілка», та книжкові ярмарки. На початку березня в Ризі відбулась виставка «Балткнига – 2008», на якій широко була представлена латиська та російська література. На жаль, з українськими виданнями латвійці на цій виставці не змогли ознайомитися».

Собівартість української книжки нині складає десять гривень, каже генеральний директор львівського видавництва «Піраміда» Василь Гутковський.

«Кожен рік іде збільшення продажу української книжки у 2-3 рази. Зараз ситуація склалася трошки гірша, бо 3 місяці тому подорожчав папір на 30-40%, тому в принципі якимось чином треба оптимізувати свої витрати».

У галузі книговидавництва Україна є державою вічних намірів, які вона не може реалізувати, зазначає Олександр Афонін, президент Асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів. За його словами, без державної підтримки українське книговидання у порівнянні, скажімо, з російським і далі пастиме задніх. Причому ця підтримка не обов’язково передбачає гроші.

«Ніде в світі не підтримується виробник грошима, від цього книжок трошки стане більше, але ще більше стане грошей у кишенях корумпованих чиновників тих служб, через які будуть ці гроші проходити. У всьому світі дотується споживач, дотується бібліотека. Вона виходить на ринок, вона купує вже готовий продукт. А коли йде боротьба видавця за ці гроші, то це перетворюється в боротьбу за те, хто більше вхопить, а не за те, щоб краще видати якусь книгу».

Єдина громадська організація, яка займається розвитком національного книговидання,— Асоціація книговидавців і книгорозповсюджувачів — у найближчому майбутньому може опинитися на вулиці. Адже оренда приміщення, яке надавала їм Академія Наук України, подорожчала майже в 6 разів. А платити 179 гривень за квадратний метр Асоціація не в змозі.

Натомість Міністерство фінансів вважає недоцільним продовжувати пільгове оподаткування для українського книговидання, кажуть видавці. Таким чином, держава продовжує вираховувати матеріальну вартість книги, прирівнюючи книговидавництво до, скажімо, виробництва шкарпеток.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG