Загалом на виставці буде представлено десятки експонатів із фондів музею та приватного архіву родини письменника. Серед найцінніших речей, як вважають музейні фахівці, рідкісні фото, які надала дружина письменника. Зокрема, це світлини молодого Олеся Гончара, де він випускник Харківського технікуму журналістики, журналіст-початківець, фронтовик.
В одному із залів буде повністю відтворений інтер’єр робочої кімнати-кабінету письменника: окрім шафи та столу відвідувачі зможуть побачити друкарську машинку, військовий одяг, мундштук та інші особисті речі. Тут же розмістять оригінали листів, які фронтові друзі, прототипи роману «Прапороносці», писали авторові. Ще один унікальний експонат – рукопис незавершеного роману про Дмитра Яворницького.
Утвердження радянської влади – руйнування пам’яток історії та культури
Крім того, окремий розділ експозиції буде присвячений історії створення «Собору» та подіям навколо роману на Дніпропетровщині. Твір, написаний 1967-го року, саме тоді, коли країна готувалася до чергового ювілею утвердження радянської влади і вся пропаганда говорила лише про «виняткові здобутки» режиму, був справді резонансною подією: Гончар чи не першим заговорив про руйнування пам’яток історії та культури.
Естафету цькування роману розпочали саме дніпропетровські газети. «Зоря», «Дніпровська правда» звинувачували Олеся Гончара у наклепі на радянську дійсність. Експозиція, яка відкриється сьогодні у літературному музеї, має стати своєрідною антитезою усім цим звинуваченням. Фахівці зібрали цілу колекцію унікальних світлин, зруйнованих у 60-ті роки радянською владою храмів, про які, власне, і писав Гончар, узагальнивши їх в образі Собору.
«Наша виставка демонструє матеріали, які доводять факти руйнування храмів у 1960-ті роки на Дніпропетровщині. Це відбувалося за правом «телефонного дзвінка». Це будуть унікальні матеріали», – каже співробітниця літературного музею Світлана Мартинова
У день ювілею якихось значних заходів на батьківщині письменника не заплановано
Сьогодні у Дніпропетровського національного університету, випускником якого був Гончар, в аудиторії, що носить його ім’я, організують Гончарівські читання під назвою «Зоря любові неодквітна», студенти та викладачі покладуть квіти до погруддя письменника, а місцевий поет Віктор Корж презентує свій твір «Золота пектораль слова» на честь дня народження Олеся Гончара.
До ювілею автора «Собору» також приурочене друге, доповнене видання, книжки «Сторінки історії» про долю Олеся Гончара, пов’язану з факультетом і університетом.
Загалом же, треба сказати, у Дніпропетровську ім’я видатного краянина не в такій же й пошані. Його ім’я носить лише одна невеличка вуличка, а присвоєння імені Гончара університетові, де він навчався, уже багато років під запитанням.
В одному із залів буде повністю відтворений інтер’єр робочої кімнати-кабінету письменника: окрім шафи та столу відвідувачі зможуть побачити друкарську машинку, військовий одяг, мундштук та інші особисті речі. Тут же розмістять оригінали листів, які фронтові друзі, прототипи роману «Прапороносці», писали авторові. Ще один унікальний експонат – рукопис незавершеного роману про Дмитра Яворницького.
Утвердження радянської влади – руйнування пам’яток історії та культури
Крім того, окремий розділ експозиції буде присвячений історії створення «Собору» та подіям навколо роману на Дніпропетровщині. Твір, написаний 1967-го року, саме тоді, коли країна готувалася до чергового ювілею утвердження радянської влади і вся пропаганда говорила лише про «виняткові здобутки» режиму, був справді резонансною подією: Гончар чи не першим заговорив про руйнування пам’яток історії та культури.
Естафету цькування роману розпочали саме дніпропетровські газети. «Зоря», «Дніпровська правда» звинувачували Олеся Гончара у наклепі на радянську дійсність. Експозиція, яка відкриється сьогодні у літературному музеї, має стати своєрідною антитезою усім цим звинуваченням. Фахівці зібрали цілу колекцію унікальних світлин, зруйнованих у 60-ті роки радянською владою храмів, про які, власне, і писав Гончар, узагальнивши їх в образі Собору.
«Наша виставка демонструє матеріали, які доводять факти руйнування храмів у 1960-ті роки на Дніпропетровщині. Це відбувалося за правом «телефонного дзвінка». Це будуть унікальні матеріали», – каже співробітниця літературного музею Світлана Мартинова
У день ювілею якихось значних заходів на батьківщині письменника не заплановано
Сьогодні у Дніпропетровського національного університету, випускником якого був Гончар, в аудиторії, що носить його ім’я, організують Гончарівські читання під назвою «Зоря любові неодквітна», студенти та викладачі покладуть квіти до погруддя письменника, а місцевий поет Віктор Корж презентує свій твір «Золота пектораль слова» на честь дня народження Олеся Гончара.
До ювілею автора «Собору» також приурочене друге, доповнене видання, книжки «Сторінки історії» про долю Олеся Гончара, пов’язану з факультетом і університетом.
Загалом же, треба сказати, у Дніпропетровську ім’я видатного краянина не в такій же й пошані. Його ім’я носить лише одна невеличка вуличка, а присвоєння імені Гончара університетові, де він навчався, уже багато років під запитанням.