| ГЛАС НАРОДУ: |
 Як Ви ставитеся до намірів урядовців реконструювати старе житло? Його потрібно ремонтувати чи зносити? |
 Ярослав, художник:- Потрібно «хрущовки» руйнувати, будувати нове місто. Має бути планування європейське, більше людей можна поселити у висотні будинки. |
 Тетяна Сидорівна, пенсіонерка:- Час їх зносити. Люди заслуговують кращого житла. Адже там і балкони малі, і кухні, все мале. |
 Олександр, художник:- Якщо вирішать питання, куди йти тим людям, житло яких зносять, то, звичайно, треба ці будинки міняти на нові. |
 Юлія, менеджер:- Вважаю, треба «хрущовки» не реконструювати, а зносити і будувати нові будинки. |
 Олексій, юрист:- У першу чергу треба питати про це людей, які там проживають. Згодні вони чи ні? |
«Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати»
Панельні і цегляні три- і п’ятиповерхові будинки масово будувалися з 1959 по 1985 роки і отримали свою назву на честь радянського лідера Микити Хрущова. Наразі українці потребують іншого доступного житла, переконаний міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда.
«Станом на сьогодні 500 доларів може бути вартістю житла. Я це стверджую після того, як аналізував зі своїми колегами і науковцями механізм ціноутворення, і ми дивилися, в яких точках, якими рішеннями ми можемо зменшити вартість житла.
Є два підходи в реконструкції. Один із варіантів — це руйнація окремих будинків. Інший підхід полягає в тому, щоб брати цілі квартали, зносити застарілу забудову цих кварталів, оновлювати інженерні мережі при потребі і будувати в межах цього кварталу новітнє житло».
З моральної точки зору п’ятиповерхові будинки вже давно застаріли, каже Наталія Зінькович, начальник відділу «Київпроекту», проте частина з них за своїми технічними характеристиками свій вік ще не віджила. Всі «хрущовки» мають ділитися на три типи: ті, які необхідно зносити, ті, які слід переобладнати під соціальне житло і ті, які варто реконструювати.
«Хрущовки» у свій час були великим благом для людей. Інша справа, що зі зростанням добробуту суспільства змінюються соціально-економічні завдання. Перші «хрущовки» були в Москві побудовані, і вони були побудовані некапітально, а в нас добре були побудовані″.
Киянин Володимир мешкає на останньому поверсі ″хрущовки″ вже не один десяток років. Скаржиться, що дах постійно протікає, в кімнатах холодно і до того ж тісно.
″Нема достатньої площі для зручності людей. Неякісне опалення, є цвіль на внутрішній частині стіни. Коли падає дощ, капає в коридорі вода. Реконструкція «хрущовок» — це чудова ідея, але треба підходити до неї розумно, потрібно пам’ятати про мешканців, забезпечити їх рівноцінним житлом, рівноцінним районом».
Проблема всіх міст
Лише у Києві «хрущовки» складають п’яту частину житлового фонду. А у Дніпропетровську, який увійшов до переліку пілотних міст, де буде проведено реконструкцію «хрущовок», панельними і цегляними п’ятиповерхівками забудовані цілі квартали. Чеські будівельники готові запропонувати мешканцям Дніпропетровська свій проект модернізації старого житла. Детальніше розповідає місцева кореспондентка Радіо «Свобода» Юлія Рацибарська.
Слухати репортаж:
У Львові 819 будинків підпадають під термін «хрущовки». Більша половина з них навіть не підлягають переобладнанню. Ці будинки непридатні для проживання.Тому їх краще знести, аніж реконструювати. Такої думки дотримуються міські посадовці. Далі тему продовжує львівська кореспондентка Радіо «Свобода» Галина Терещук.
«У Львові доволі складна ситуація щодо переобладнання «хрущовок». Скільки саме львів’ян проживають у таких будинках, у мерії не знають. У бюджеті на цей рік таких грошей не передбачено. Там сподіваються на інвесторів. Однак найбільшою проблемою в ситуації з переобладнанням «хрущовок» є те, що у місті немає можливості переселити мешканців в інші будинки. Можливо б, мали бути виділені земельні ділянки для будівництва житла. З вільними земельними ділянками у Львові доволі скрутно. До того ж, у місті є 4340 будинків, які збудовані до 1919 року, і їх теж потрібно ремонтувати».
Втім, «хрущовки», кажуть агенти з нерухомості, і далі користуються попитом серед покупців квартир. У середньому в Києві ціна на однокімнатну квартиру в п’ятиповерхівці обійдеться у дев’яносто тисяч доларів. Мешканцям тих будівель, які планують зносити, держава обов’язково має гарантувати інше житло, стверджує адвокат Сергій Шаповалов.
«Спочатку мають надати варіант, а потім квартира здається державі, потім вона руйнується, на цьому місці будують іншу. Тут жодної проблеми немає. Практика така є в Російській Федерації, вона вже відпрацьована».
Якщо Законопроект про модернізацію житлового фонду схвалить парламент, то це дозволить розпочати реконструкцію старих будинків уже цього року.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: