Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:25

Мрія Мартина Лютера Кінґа про чорно-біле братерство через 40 років після його вбивства


Ірина Халупа Прага, 4 квітня 2008 (RadioSvoboda.ua) – Усі народи мають своїх героїв, якісь переломні історичні моменти, натхненні доповіді, які стають частиною міфології даної країни. Мартин Лютер Кінґ, американський борець за громадянські права і свободи, є одним із тих, хто давно увійшов у цей міфологічний пантеон американської історії. Коли снайперська куля 40 років тому позбавила його життя, йому було всього 39 років.

Мартин Лютер Кінґ з дружиною Кореттою в Норвегії напередодні церемонії вручення Нобелівської премії миру 1964 року
Нині, через 40 років після смерті Мартина Лютера Кінґа, Америка є зовсім іншою країною, але, мабуть, ще не такою, про яку він мріяв. Велика частина американських негрів ще й досі залишається в полоні бідності, безнадійності та наркоманії.

Сьогодні уперше в історії американський негр може стати наступним президентом Сполучених Штатів. Кондоліза Райс та її попередник Колін Пауелл стали прикладом для багатьох. Телевізійну зірку Опру Вінфрі багато хто називає найвпливовішою жінкою в Америці. А жарти коміка Білла Козбі веселять і білих, і чорних, і жовтих, і кавових, і взагалі… Так, це справді інша Америка.

Але багато в чому вона залишається країною, поділеною за расовою лінією. Сусідами моїх батьків у штаті Нью-Джерзі вже кілька десятиліть є сім’я чорних. Ми з ними разом виростали, мама влітку годує наших сусідів помідорами зі свого городу, вони косять під нашою хатою траву. Але ще й далі в Америці живуть люди, які не хочуть мешкати поруч із неграми.

Натхненна мрія про рівноправ’я і братерство

Доповідь Мартина Лютера Кінґа про рівноправ’я та братерство білих і чорних надихнула мільйони людей. Сьогодні ця доповідь ще й далі вражає своєю силою та доброзичливістю.

Я мрію про те, що одного дня наш народ підніметься і стане жити у справжньому сенсі свого переконання: «Ми вважаємо за самозрозумілу істину, що всі люди створені рівними». Я мрію про те, що одного дня на рудих пагорбах Джорджії сини колишніх рабів і сини колишніх рабовласників зможуть сісти разом за столом братерства.

Мрія Мартина Лютера Кінґа частково здійснилася: нині сини колишніх рабів і сини колишніх рабовласників сидять разом за столом не лише у Джорджії, а в Алабамі, Вірджинії, Вашингтоні та й в усіх штатах Америки.

Але чи через 40 років після вбивства Кінґа цей стіл став столом братерства, сказати важко. Нещодавня расова дискусія, що розгорнулася навколо кандидатури Барака Обами і висловлювань його колишнього пастора, вказує на те, що дорога, якою йшов Мартин Лютер Кінґ, ще не дійшла до храму, який він будував…
XS
SM
MD
LG