Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 05:55

Бідність як вада


Наталка Коваленко, Надія Шерстюк Відсоток українців, які вважають себе бідними, у 1,5-2 рази вищий за розрахунки Світового банку, стверджують вітчизняні соціологи. Міжнародні економісти оприлюднили дані, за якими у злиднях живуть лише 6 % українців. Чому така різниця в оцінці бідності в українських і закордонних експертів? Чи справді українці люблять прибіднятися? Які існують критерії незаможності?

(radiosvoboda.ua)


ГЛАС НАРОДУ:
Чи вважаєте ви себе незаможною людиною? Що, на вашу думку, є бідність?
Борис, інженер:
- Я працюю, і в мене все нормально. Я не бідний.
Ірина Ігнатівна:
- Старі люди і молодь не влаштовані, а ті, які займаються гарним бізнесом та ще й крадуть добре, живуть прекрасно.
Олександр, керівник фірми:
- Не вважаю себе заможним. Вистачає тільки на харчування. 80% українців такі ж.
Олена, педагог:
- Звичайно, незаможна. Я проста викладачка. Більшість людей бідні, особливо на периферії.
Ігор, водій:
- Заможним не можна сказати, але не бідним. На хліб з маслом вистачає, але не з ікрою.
Критерії бідності

Бідність (за словником) - це соціальні відносини, за яких відсутні необхідні матеріальні засоби для «нормального життя» (відповідно до норм прийнятих суспільством). Наприклад, неможливо прогодувати свою родину, дати освіту дітям чи забезпечити сім''ю якісним медичним обслуговуванням. За словами Генерального директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, все залежить від критеріїв оцінки бідності, а до того ж від її психологічного сприйняття. Карту бідності дуже люблять розігрувати політики, спекулюючи на темі людських злиднів, говорить соціолог:

«Є чіткий зв’язок з рівнем виробництва. Коли економіка почала зростати - з 52% до 15% впала кількість бідних, точніше тих, хто говорить, що їм не вистачає на їжу. Відсоток тих, хто говорить, що їхній достаток менше ніж середній, все рівно низький через те, що у них інші стандарти. Крім того, ЗМІ дуже багато роблять для того, щоб люди вважали себе бідними. Опозиційні партії, незалежно від того, які вони, говорять що населення вбожіє, 90% населення за межею бідності і т.д.».

Лише самі люди можуть дати реальну оцінку власних статків, а не міжнародні економісти з їхніми «міфічними» показниками, стверджує депутат-комуніст Олександр Голуб. На його думку, лише десята частина українців живе у достатку, а більшість ледь зводить кінці з кінцями:

«Неможливість сьогодні придбати необхідні ліки для лікування, неможливість фактично отримати або придбати житло, споживання українців м’ясо-молочних продуктів знизилось у декілька разів».

Українцям характерно «прибіднятися»

А журналіст і шоу-мен Микола Вересень, навпаки, говорить, що українці люблять, як то кажуть, «прибіднятися», вважати себе менш забезпеченими людьми, ніж є насправді. Така вже, на його думку, є риса є у характері українців:

«Це є природна риса саме збережена, тому що досить довго колоніальне життя, а успіх не підтримувався. У магазинах повно людей, усі все купують, інфляція страшна, і вона нікого не відлякує. Машини купуються, хоча з кожним роком дорожчають. Квартири, будинки будують, ціни на них уже захмарні. І все купується й росте, а у нас криза. Потрібно чекати, доки всі стануть середнім класом, і тоді може буде інакше».

Чи вважають себе поляки заможними?

За опитуваннями громадської думки, поляки — це одна з найбільш оптимістично налаштованих націй у Європі. До такого настрою мешканців Польщі спонукають збільшення темпів економічного зростання і скорочення безробіття. Однак чи можна назвати нині поляків заможними людьми? Розповідає варшавська кореспондентка Радіо Свобода Єва Поштар.

«Експерти зазначають, що поляки шалено роблять покупки. Наприклад, напередодні Різдвяних свят у країні не вистачало сучасних плазмових телевізорів. На ринку нерухомого майна триває будівельний бум. Однак більшість цього добра купують у кредит. Поляки, за статистичними показниками, заборгували банкам близько 50 мільярдів євро.

Однак, на думку фахівців, нинішній стан польської економіки може бути лише "малою стабілізацією", яка за нестабільної світової економіки може перетворитись у кризу. І перші симптоми уже видно.

Міцна позиція польської валюти призвела до того, що сума кредитів для пересічної сім''ї упродовж року зросла на сто євро, тому близько мільйона поляків сплачують кредити невчасно. Та й заробітків все частіше не вистачає на ці ж кредити.

Фінансисти радять відраховувати кошти на прожиття, перед тим як брати кредит. Тому нікого у Польщі не дивують пропозиції іпотечних кредитів навіть на 50 років.

За статистичними показниками, близько половина поляків не володіє ніякими заощадженнями. Проживають від зарплати до зарплати».

В Криму останнім часом не модно прибіднятися

У Криму нині модно хизуватися своїми статками. Мешканці півострова беруть приклад із заможних курортників і у кримських містах, не лише у Ялті, але й у Сімферополі, і навіть Джанкої все частіше можна бачити дорогі авто і ресторани. Детальніше розповідає місцевий кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.

«У 2005 році на одному з комуністичних мітингів вдалося побачити кумедну картинку: дама бальзаківського віку із свіжою зачіскою, манікюром, одягнена якщо не за останньою модою, то дуже вишукано, і з чималою колекцією золотих прикрас на вухах, шиї і чи не всіх пальцях, тримала плакат про те, що влада організувала в країні новий голодомор і завзято скандувала щось на зразок “Ющенко та Юля – це голод і розруха!”

Зараз комуністи уже при владі в Криму і беруть приклад зі свого лідера Леоніда Грача, який не соромиться власного нового триярусного будинку в центрі Сімферополя. Втім, це стосується не лише комуністів, але й представників більшості впливових на півострові політичних сил.

Експерти кажуть, що прибіднюватися у Криму тепер не модно, бо півострів – переважно курортний регіон, тож сюди приїжджають, в тому числі, і щоб хизуватися один перед одним своїми статками».

Половина львів’ян применшують свої матеріальні статки

Зміна режимів у Галичині навчила людей бути обачними і не розповідати зайвий раз про справжній рівень свого добробуту. Адже тисячі галичан з приходом у 1944 році Червоної Армії у Львів позбулись усього свого майна, а галицька інтелігенція була винищена або ж заслана у Сибір. Тему продовжить львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.

«Страх і недовіра до влади навчили людей не зізнаватися, а у кращому випадку прибіднятись щодо матеріального блага.

Олексій Антипович, директор центру „Соціоінформ” зауважив, що під час опитування половина респондентів применшують свою власність. За словами Олексій Антиповича, люди вважають, що не можна показувати свої статки, бо можуть забрати; не можна показувати дорогий автомобіль, бо ти держслужбовець - все це вплив радянської історії.

Однак, як показує життя, більшість посадовців змінюють свої дорогі автомобілі на ще престижніші доволі часто».

Не хизуватися своїм рівнем доходів українців, може, і навчила історія, а, можливо, вони просто беруть приклад з високопосадовців, декларації про доходи яких демонструють вельми скромні цифри.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG