Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:15

Дніпропетровські ракетобудівники виживають завдяки міжнародним проектам


Юлія Рацибарська Дніпропетровськ, 11 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – 12 квітня – Міжнародний день авіації та космонавтики. Україна за підсумками минулого року посіла п’яте місце в світі за кількістю запущених у космос ракетоносіїв. Попереду у рейтингу лише Росія, США, Китай та Франція. А втім, вітчизняних ракетобудівників це не тішить: у загальному обсязі світових космічних запусків частка України не перевищує 8 відсотків. Для порівняння: Росія здійснила пусків уп’ятеро більше. Над чим працюють вітчизняні творці ракет і які проблеми долають у «космічній» столиці України – Дніпропетровську?

Ракета-носій ЗЕНІТ
1954 року, коли було підписане розпорядження про її створення, ця секретна установа мала тільки номер – 586. Наразі у неї довга і відома на весь світ назва: Державне конструкторське бюро «Південне» імені академіка Янгеля.

За роки свого існування «Південне» розробило 13 типів бойових ракет чотирьох поколінь, вони складали основу військ стратегічного призначення СРСР. Установа є світовим лідером у проектуванні мирної ракетно-космічної техніки. У рамках кількох програм тут розробили близько 70 типів космічних апаратів.

Станіслав Конюхов
А втім, каже генеральний директор конструкторського бюро «Південне» Станіслав Конюхов, більшість із цих досягнень стали можливими лише завдяки іноземним замовленням. 60% проектів реалізовують за рахунок контрактів із закордонними партнерами: «За останні 5 років економічний баланс виглядає так: ми отримуємо замовлень від усіх міністерств і відомств України менше, ніж платимо податків до бюджету. Парадоксальне явище. Звичайно, космічну галузь держава має підтримувати активніше», –заявив генеральний директор КБ «Південне».

Дніпропетровські конструктори хочуть допомагати підкорювати Місяць

Але нарікати на відсутність масштабних державних замовлень дніпропетровські конструктори не поспішають: національну космічну програму на найближчі чотири роки парламент ще не затвердив. Поки ж охочіше розповідають про вже започатковані та заплановані проекти з іноземними партнерами. Це і «Морський старт», у рамках якого разом з кількома країнами запускають ракетоносії вітчизняного виробництва з плавучої платформи у Тихому океані, і «Наземний старт» – спільний проект разом з Росією та Казахстаном, що його реалізовують на «Байконурі». Діляться планами щодо спорудження нового космодрому поблизу екватора, до цієї справи українців залучила Бразилія. Не полишають і мрій брати участь у так званих «місячних» програмах. 12 екземплярів злітно-посадкового модуля для польотів на Місяць виготовили ще за радянських часів, розробки лишились. Станіслав Конюхов продовжує: «Вони чекали на застосування більше 20 років. Але, як ми кажемо, блок є, а ракети нема. Ракети Н-1: чотири стартували, чотири аварії і програму закрили, тому ці напрацювання, ці витрати, які ми понесли свого часу, не мають бути втрачені», – зазначив фахівець.

Будуть відновлювати і виробництво бойових ракет

Автоматична-орбітальна-станція-АУОС-3
Ще один проект, над яким працює конструкторське бюро, – на замовлення вітчизняного Міністерства оборони. Вперше за роки Незалежності України фахівцям доручили спроектувати сучасні бойові ракетні комплекси для Збройних сил. Перший зразок має бути готовий до 2015 року.

«Ми таких розробок не вели останні 40 років, але маємо досить умінь і досвіду, щоб відновити і створити те, що треба Україні», – запевняє ракетобудівник.

Україна – одна з небагатьох країн світу, що мають космічну промисловість. Окрім основних, дніпропетровських підприємств, на неї працюють ще три десятки заводів, бюро та дослідних інститутів у всій країні.
XS
SM
MD
LG