Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 16:19

У вихідні в Івано-Франківську та Коломиї збереться Союз українок


Галина Добош Івано-Франківськ, 11 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – 12-13 квітня в Івано-Франківську з нагоди 90-ліття Союзу українок відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Український жіночий рух: історія і соціокультурна перспектива». Саме в Станіславі розпочинався організований жіночий рух Галичини. У цьому ж місті з інтервалом у 60 років проходили Всесвітні конгреси Союзу українок. На ювілейну конференцію прибудуть союзянки з усіх областей України та з діаспори.

Під час Всесвітнього конгресу Союзу Українок у 1994 році в центрі Івано-Франківська, біля ратуші, на одному з будинків встановили меморіальну дошку на честь тих, хто стояв біля початків організованого жіночого руху в Галичині.

«У нас у Станіславі, на вулиці Ринок, маленький такий будиночок, і в маленькій квартирі вони зібралися і власне започаткували «Товариство руських женщин» (товариство українських жінок). То був 1884 рік. І Наталія Кобринська, як така емансипована жінка, вчителька, інтелігентка, боролася за те, щоб жінки були незалежні», – розповіла почесний голова обласного відділу Союзу українок Любов Сорохтей.

У 1917 р. жіночі товариства Галичини об’єдналися в Союз українок, задекларувавши основними цілями активізацію жінок, піднесення їхнього освітнього і економічного рівня.

За 17 років доробок вагомий

Свою діяльність ця громадська організація відновила у 1991-му, після більш як піввікової перерви. Дещо змінилися пріоритети, основним стало утвердження в суспільстві національних ідеалів, духовної культури.

Серед тих, хто тоді створював осередок на Прикарпатті, була лікар за фахом Любов Сорохтей. Для неї це був свідомий крок: дзядзьо (так по-галицькому називає дідуся) був священиком, мама не змогла стати вчителькою, бо не погодилася перейти у римо-католицьку віру, вуйко (дядько) був головою «Просвіти», за що його вивезли до Магадана: «Зараз для мене це спосіб життя, яка б я не була стара, хвора. Я дуже послідовна у своїх переконаннях», – каже пані Люба.

Обласний відділ зараз очолює Уляна Швидюк, вчителька математики за фахом, теж з перших союзянок. Розповідає, що завдяки Союзу українок відкрили гімназію, ввели для вчителів курси навчання катехітизації, відродили «Пласт»: «Згадую собі пані Шурту Ярославу, яка колись «Пластом» керувала в Надвірнянському районі. Це жінка під метр дев’ятдесят, не маючи родини, сім’ї, вона каже: «Дивіться, в мене є зошит, як «Пласт» будувався, які структури. Дивіться, в мене є 2 тисячі наскладаної пенсії, і я всі ці гроші даю, тільки щоб молодь ішла до «Пласту», – згадує Уляна Швидюк.

Союзянки виступають з концертами, приходять у школи, доглядають за Меморіальним цвинтарем, на Різдво і Великдень приносять подарунки у військову частину, особливим святом вважають День незалежності.

Це буде велика жіноча рада

Досвідом ділитимуться учасники конференції «Український жіночий рух: історія і соціокультурна перспектива». Будуть і виступи науковців. Хоча зазначають, що останніх більше цікавить історія довоєнного жіночого руху і менше – з часу відродження Союзу Українок. Говоритимуть і про проблеми: «Нам зараз дуже треба молодих людей, молодих жінок. Молодь є, але вони ростуть, стають дорослими. Я завжди кажу: якби одна союзянка та й привела двох молодих, то вже була б та основа, на якій би базувався дальший розвиток», – зазначає Любов Сорохтей.

Уляна Швидюк додає, що не випадково вирішили провести зібрання у піст: «Це не концерт, це науково-практична конференція. Це буде рада жінок, як діяти далі».

У конференції візьмуть участь представниці усіх 25 областей України, а також союзянки зі США і Польщі. Союз українок зараз очолює народний депутат, виходець із Прикарпаття Лілія Григорович. Другий день конференції проходитиме в Коломиї.
XS
SM
MD
LG