Доступність посилання

ТОП новини

Міністр транспорту Йосип Вінський: «Я соціаліст за переконаннями, але звільняю незалежно від партквитка»


Ірина Штогрін Міністерство транспорту намагається встановити контроль над «Укрзалізницею», повітряними та морськими портами. Керівників, підприємства яких працюють зі збитками, звільняють. Нові дороги в Україні будуватимуть іноземні фахівці. Про це – в інтерв’ю Радіо Свобода з міністром транспорту і зв’язку Йосипом Вінським.

Р. С.: Пане міністре, як Ви себе почуваєте на цій посаді і в цій будівлі, яка вивищується над Києвом як символ певного періоду в історії країни?

Й. В.:
Сказати, що для мене ця робота є звичною, я не скажу. Але той політичний досвід, який я маю, дозволяє мені себе впевнено відчувати у цьому ранзі. Тому основне почуття – почуття відповідальності. Я прекрасно розумію, що тут створюється 20% валового продукту, я прекрасно знаю ту історію, про яку Ви згадуєте, чудово розумію, що збій у цій системі впливає на всю економіку країни. Тому апарат я формую з тих людей, для яких відповідальність стоїть на першому місці.

Р. С.: Сто днів – невеликий термін. Що вдалося зробити? Які «больові точки» вдалося виявити?

Й. В.:
З точки зору системних змін, сто днів – це справді термін невеликий. Але якщо ми додали 26% інтегрованих платежів до бюджету, то це означає, що ми на правильному шляху. Виросли обсяги перевезень майже на 8%. Якщо брати галузь зв’язку, то там взагалі 25% зростання за квартал. Тобто, з точки зору управління ми на правильному шляху.

З точки зору стратегічних речей, то ми тут теж просунулися набагато далі, аніж за кілька останніх років. Ми розробили державну політику щодо аеропортів і затвердили її офіційно у Кабінеті міністрів. Цього не було ніколи, а була повна «чехарда і нерозбериха». Ми завершуємо роботу з формування політики у морських портах, чого також не було. Там панував хаос і це фактично були точки, де розкрадалося державне майно. Ми там наводимо порядок з одного боку, а з іншого боку ми змінюємо підходи. Там буде працювати приватний сектор на прозорій процедурі, під умови великих інвестицій і розширення виробничої діяльності. Ми започаткували роботу з реформування «Укрзалізниці». І ми вже створили окремий департамент залізничного транспорту.

Р. С.: А навіщо потрібний такий департамент? Для чого Міністерству транспорту встановлювати контроль над підприємством, єдиним власником якого і так є держава?

Й. В.:
Щоб Ви розуміли: у Міністерстві транспорту не було жодної людини, яка б займалася залізничним транспортом. Абсурд. «Укрзалізниця» – це річ у собі, а її треба підпорядкувати державній політиці. Ми чітко розділяємо питання державної політики, державного управління і господарської діяльності. Ми крок за кроком реалізовуємо цей підхід у всіх сегментах транспорту і зв’язку.

Р. С.: Пане міністре, але керівник може приховати реальний стан речей?

Й. В.:
Ми поміняли свої підходи до кадрової політики. Ключова позиція така: якщо керівник за підсумками господарської діяльності допустив збитки, ми його звільняємо. Незалежно від його партійного квитка. За результатами минулого року, ми вже звільнили 70% тих керівників, які допустили збитки. Ця позиція й надалі буде твердо реалізовуватися. В результаті – темпи зростання на підприємствах, якими керує Мінтранс, утричі вищі, ніж у приватному секторі. А це є свідченням того, що розмови про неефективність державного управління не витримують жодної критики.

Р. С.: Окрім показників, є ще точка зору споживачів послуг. Наразі люди незадоволені співвідношенням величини тарифів і якості послуг.

Й. В.:
Тарифи пасажирських перевезень у нас нижчі, аніж в усіх країнах навколо і на порядок менші, ніж у Європі. Тому з точки зору тарифної політики до нас не може бути претензій. І це та болюча проблема, яку треба вирішувати. Чому у нас немає нормальних послуг? Я це визнаю. Це факт. Тому, що ми «проїдали» майно «Укрзалізниці». Фактично амортизаційних відрахувань не вистачало навіть на відновлення, не те що на розвиток основних фондів.

Р. С.: І ситуація була такою: щоб відремонтувати один електропотяг, розбиралися на запчастини кілька старих.

Й. В.:
Ми цього року поміняли цю тенденцію. Уперше ми стовідсотково відшкодовуємо амортизаційні відрахування. Це для ремонту рухомого складу. І ми ще купимо 200 нових вагонів. Сто ми вже закупили (для порівняння, минулого року купили 34). А замовлення на інших сто ми розмістили на нашому Крюківському заводі. Цей завод був викинутий з ринку, бо наші вагони робилися в Росії. Тож ми даємо українському підприємству 1 мільярд гривень, а це зарплата, це соціальна сфера, це розвиток цього регіону. Також ми купимо 47 електровозів.

Р. С.: За кордоном будете закуповувати?

Й. В.:
Ні. Ми домовилися з провідними іноземними виробниками, що ми будемо робити тут, на наших потужностях два спільних виробництва. Ми з усіма інвесторами домовляємося на таких умовах, щоб усі передові технології ми освоювали тут. А це дало нам прийняти поворотне рішення в історії «Укрзалізниці». Ми до кінця року вивільняємо колію Київ-Полтава-Харків тільки для пасажирського руху. І ми там прискорюємо удвічі швидкість перевезень. А через 2-3 роки будете витрачати на дорогу до Харкова максимум 2,5 години. І ми це зробимо.

Увесь рухомий склад ми плануємо оновити за 15 років. Щороку будемо купувати по 200 вагонів Крюківського виробництва.

Р. С.: Залізниця мала свою потужну соціальну сферу. Що буде з нею?
Й. В.:
Я зустрівся з профспілками і чітко сказав, що я за своїми переконаннями соціаліст, тому питання соціальних гарантій для працівників – це питання №1. Ми повністю виконаємо усі вимоги Колективної угоди і забезпечимо її ресурсами. Але мені здається, що основною позицією є рівень заробітної платні. За перший квартал рівень зарплати на залізниці виріс на 141%. Я думаю, вона увійшла у п’ятірку найвисокооплачуваніших галузей України. Усі ціни вже вийшли на європейський рівень. Зарплата має бути відповідною, особливо у тих, хто працює на лінії.

Р. С.: Пане міністре, а як із дорогами? Чи дочекається українці доріг без ям?

Й. В.:
Так, ям у нас багато. Щоб їх не було, потрібні гроші. У нас 170 тисяч кілометрів доріг загального значення. Вони не можуть бути якісними при тому рівні фінансування, який є. Це десь у двадцять разів менше, ніж у Німеччині. Тому ми шукаємо зараз шляхи, щоб не за державні гроші покращити ситуацію.

Столична кільцева дорога, російська кордон «Харків-Дніпропетровськ», дорога від Львова до кордону мають будуватися за інвестиційні кошти і за європейськими стандартами. Ми прекрасно розуміємо, що наші дорожники не вміють будувати дороги. Тому ми запрошуємо іноземні компанії, зі своєю технікою, зі своїми технологіями.

Зараз ми також оголосили тендер і підбираємо компанію, яка контролюватиме якість будівництва нових доріг і ремонту старих. Там не буде жодного українця. Це має бути абсолютно незалежна компанія, яка контролюватиме увесь технологічний ланцюжок. Плюс незалежний фінансовий аудит, ми перевірятимемо витрачання коштів, щоб вони не розкрадалися.

Р. С.: Пане міністре, чи впливають на Ваше ставлення до співробітника його політичні погляди?

Й. В.:
До тих, хто працює над розробкою політичної складової роботи міністерства, так. Бо я не розумію, як у голові можна мати одне, а робити інше. Якщо ми вирішили передати аеропорти у приватні руки, то хіба моїм заступником може бути комуніст, який скаже: «Ні, нехай будуть лише державні». Тобто, ті, хто розробляє політику у галузі, готує нормативні акти, мають поділяти мої погляди.

А у підвідомчих підприємствах значення має лише якість менеджменту. Я сказав, що я звільнятиму всіх керівників, які допускають збитки, незалежно від партквитка. Я знаю, що мене за це критикують, пробують під це підвести політичну базу. Але я керуюся здоровим глуздом.

Р. С.: Наскільки Вам вдається бути вільним у своїх рішеннях?

Й. В.:
А я не ставлю перед собою завдання бути вільним. Я є людина команди. Я пройшов у парламент за списком Юлії Тимошенко. Тому моє завдання забезпечити виконання програми, яку я й сам писав. Я взагалі не розумію, як я можу діяти самостійно, адже є програма партії, програма коаліції, програма уряду. Тому мені у цьому плані набагато легше. Моя метода полягає у тому, що треба виробити програму, забезпечити її фінансуванням і тоді її реалізовувати. У цьому розумінні я абсолютно залежна людина.
XS
SM
MD
LG