Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:44

Ходять чутки, що чутки заборонили…


Інна Набока Київ, 14 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Немає, мабуть, жодної помітної події в суспільстві, яка б не обростала купою чуток. Вони супроводжують життя політиків і зірок шоу-бізнесу. І цікаво, що таким повідомленням «на вухо» люди вірять значно більше, ніж офіційній інформації. У чому ж секрет цього явища?

Чутки про мою смерть дещо перебільшені, написав колись Марк Твен. Письменник і журналіст, він, мабуть, як ніхто, відчував силу цього феномену. Недаремно чутки називають найдавнішим засобом масової інформації в світі.

Фахівці визначають чутку як інформацію, що подається як правдива, але не містить даних, які дозволяють перевірити її точність. Зміст чутки найчастіше буває негативним і передається усно, хоча може поширюватися і письмово, скажімо, за допомогою летючок. Втім, взяти участь у цьому процесі може і будь-яке найсучасніше ЗМІ.

Чутки полегшують емоційне напруження

Науковці пояснюють вплив чуток на свідомість людини тим, що вони виконують певні психологічні та соціальні функції. Однією з причин поширення чуток є страх перед природними чи суспільними явищами. Чутка дозволяє у свій спосіб зрозуміти і прийняти реальність, якої бояться, і тим самим полегшити емоційне напруження. У соціальному плані чутка, яка поширюється серед певної групи людей, підтримує і підсилює у них відчуття спільності, увиразнює диференціацію між групами.

Характерною особливістю чуток є те, що їх поширення супроводжується викривленнями. Передаючись із уст в уста, навіть на початку цілком правдива інформація зазнає таких перекручень, що часом її зміст змінюється на протилежний. І як би скептично ми не ставилися до чуток, це зовсім не така вже й невинна річ.

Чутки як засіб боротьби...

Чутки використовують у боротьбі між собою недобросовісні бізнесові конкуренти та нечесні політики. Чутки можуть зіпсувати репутацію особи і посіяти міжнаціональну ворожнечу, спровокувати економічну кризу і розорити банк. Наприклад, почувши про якісь негаразди у банку, клієнти почнуть масово забирати вклади, і банк збанкрутує. А чутка про подорожчання чи нестачу якогось товару і справді призводить до його зникнення, принаймні, з полиць у крамницях. І жодні офіційні спростування не можуть заспокоїти людей. Нерідко спростування дає навіть протилежний результат. Адже починається воно з викладу змісту чутки, і часто-густо цей зміст видається людям більш переконливим, ніж його заперечення. Має значення і те, що чутки циркулюють тривалий час, а спростування подається, як правило, лише один раз. Очевидно, дається взнаки і загальна недовіра населення до влади. Взагалі, чим менш відкрите суспільство, тим більше воно вірить чуткам і навпаки.

В одній з пісень Володимир Висоцький написав: «ходять чутки, що всі чутки заборонили». Навряд чи це можливо. Тож єдиний вихід – ставитися критично до будь-яких чуток. Втім, гадаю, це стосується і повідомлень усіх інших ЗМІ.
XS
SM
MD
LG