Чутки про мою смерть дещо перебільшені, написав колись Марк Твен. Письменник і журналіст, він, мабуть, як ніхто, відчував силу цього феномену. Недаремно чутки називають найдавнішим засобом масової інформації в світі.
Фахівці визначають чутку як інформацію, що подається як правдива, але не містить даних, які дозволяють перевірити її точність. Зміст чутки найчастіше буває негативним і передається усно, хоча може поширюватися і письмово, скажімо, за допомогою летючок. Втім, взяти участь у цьому процесі може і будь-яке найсучасніше ЗМІ.
Чутки полегшують емоційне напруження
Науковці пояснюють вплив чуток на свідомість людини тим, що вони виконують певні психологічні та соціальні функції. Однією з причин поширення чуток є страх перед природними чи суспільними явищами. Чутка дозволяє у свій спосіб зрозуміти і прийняти реальність, якої бояться, і тим самим полегшити емоційне напруження. У соціальному плані чутка, яка поширюється серед певної групи людей, підтримує і підсилює у них відчуття спільності, увиразнює диференціацію між групами.
Характерною особливістю чуток є те, що їх поширення супроводжується викривленнями. Передаючись із уст в уста, навіть на початку цілком правдива інформація зазнає таких перекручень, що часом її зміст змінюється на протилежний. І як би скептично ми не ставилися до чуток, це зовсім не така вже й невинна річ.
Чутки як засіб боротьби...
Чутки використовують у боротьбі між собою недобросовісні бізнесові конкуренти та нечесні політики. Чутки можуть зіпсувати репутацію особи і посіяти міжнаціональну ворожнечу, спровокувати економічну кризу і розорити банк. Наприклад, почувши про якісь негаразди у банку, клієнти почнуть масово забирати вклади, і банк збанкрутує. А чутка про подорожчання чи нестачу якогось товару і справді призводить до його зникнення, принаймні, з полиць у крамницях. І жодні офіційні спростування не можуть заспокоїти людей. Нерідко спростування дає навіть протилежний результат. Адже починається воно з викладу змісту чутки, і часто-густо цей зміст видається людям більш переконливим, ніж його заперечення. Має значення і те, що чутки циркулюють тривалий час, а спростування подається, як правило, лише один раз. Очевидно, дається взнаки і загальна недовіра населення до влади. Взагалі, чим менш відкрите суспільство, тим більше воно вірить чуткам і навпаки.
В одній з пісень Володимир Висоцький написав: «ходять чутки, що всі чутки заборонили». Навряд чи це можливо. Тож єдиний вихід – ставитися критично до будь-яких чуток. Втім, гадаю, це стосується і повідомлень усіх інших ЗМІ.
Фахівці визначають чутку як інформацію, що подається як правдива, але не містить даних, які дозволяють перевірити її точність. Зміст чутки найчастіше буває негативним і передається усно, хоча може поширюватися і письмово, скажімо, за допомогою летючок. Втім, взяти участь у цьому процесі може і будь-яке найсучасніше ЗМІ.
Чутки полегшують емоційне напруження
Науковці пояснюють вплив чуток на свідомість людини тим, що вони виконують певні психологічні та соціальні функції. Однією з причин поширення чуток є страх перед природними чи суспільними явищами. Чутка дозволяє у свій спосіб зрозуміти і прийняти реальність, якої бояться, і тим самим полегшити емоційне напруження. У соціальному плані чутка, яка поширюється серед певної групи людей, підтримує і підсилює у них відчуття спільності, увиразнює диференціацію між групами.
Характерною особливістю чуток є те, що їх поширення супроводжується викривленнями. Передаючись із уст в уста, навіть на початку цілком правдива інформація зазнає таких перекручень, що часом її зміст змінюється на протилежний. І як би скептично ми не ставилися до чуток, це зовсім не така вже й невинна річ.
Чутки як засіб боротьби...
Чутки використовують у боротьбі між собою недобросовісні бізнесові конкуренти та нечесні політики. Чутки можуть зіпсувати репутацію особи і посіяти міжнаціональну ворожнечу, спровокувати економічну кризу і розорити банк. Наприклад, почувши про якісь негаразди у банку, клієнти почнуть масово забирати вклади, і банк збанкрутує. А чутка про подорожчання чи нестачу якогось товару і справді призводить до його зникнення, принаймні, з полиць у крамницях. І жодні офіційні спростування не можуть заспокоїти людей. Нерідко спростування дає навіть протилежний результат. Адже починається воно з викладу змісту чутки, і часто-густо цей зміст видається людям більш переконливим, ніж його заперечення. Має значення і те, що чутки циркулюють тривалий час, а спростування подається, як правило, лише один раз. Очевидно, дається взнаки і загальна недовіра населення до влади. Взагалі, чим менш відкрите суспільство, тим більше воно вірить чуткам і навпаки.
В одній з пісень Володимир Висоцький написав: «ходять чутки, що всі чутки заборонили». Навряд чи це можливо. Тож єдиний вихід – ставитися критично до будь-яких чуток. Втім, гадаю, це стосується і повідомлень усіх інших ЗМІ.