Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 18:54

КРИМСЬКА КАРТА


Наталка Коваленко, Надія Шерстюк Якщо Україна активно прагнутиме вступити до НАТО, то Росія може порушити питання про належність Криму, заявив голова комітету Держдуми Росії у справах СНД і зв`язках зі співвітчизниками Олексій Островський. За його словами, Російська Федерація має правові підстави повернутися до перегляду тих угод, які були досягнуті при Микиті Хрущові. Як Україна має реагувати на подібні висловлювання російських політиків? Хто має більше підстав вважати Крим своєю територією? Які настрої нині панують у самій автономії? Яке майбутнє повинен мати Крим?

ГЛАС НАРОДУ:
Хто більше має прав на Крим - українці, росіяни чи кримські татари? І чому?
Ольга, перекладач:
- Є підтверджений факт того, що це територія України, незважаючи на те, яким чином вона нам дісталася. Крим має залишитись в рамках України за законом.
Ігор, інженер:
- Це територія України, хоча в Криму й живе більшість росіян. А ще Крим - це рідна земля кримських татар.
Майя, домогосподарка:
- Жодна зі сторін не має бути ображена. Я вважаю, що все має вирішитися мирним шляхом, однак кому він має належати, не знаю.
Олег, підприємець:
- Півострів нам росіяни подарували, бо він територіально біля української території був. Однак він мав залишитись у них ще в часи, коли вони за нього воювали.
Галина, пенсіонерка:
-Я українка, тому я звичайно за Україну. Крим належить українцям.


Крим – частина російського простору

Свого часу, більше століття тому, Російська імперія доклала чимало зусиль, щоб Крим опинився у її складі, вона воювала за нього, вважає директор інституту країн СНД, депутат Держдуми РФ Костянтин Затулін.

«Коли Крим віддавався, це дало поштовх розвитку не тільки Криму, а й прилеглих територій України, які були загрозою постійних нападів з боку розбійного Кримського ханства. Крим культурно та історично входив у загальний російський простір. І продовжує входити багато в чому, хоча й належить території України».

Реакція українського уряду

На такі заяви російських політиків, які ставлять під сумнів територіальну цілісність України, Верховна Рада України має відповісти завтра, у вівторок. Депутат-бютівець Андрій Шкіль сподівається, що ця відповідь буде.

«На подібні заяви має бути чітка реакція українського парламенту. Ми пропонували зробити це в п’ятницю, але це питання було відстрочене на вівторок. І я впевнений, що український уряд має відповісти, чому він не реагує на подібні закиди, або відреагувати. Також хотілося б, щоб українські державні органи, зокрема і Міністерство закордонних справ України, висловили свою позицію і стосовно російських депутатів, які дозволяють собі заяви, які порушують територіальну цілісність України».

Крим не «подарунок» і належить Україні

Першу спробу передати Крим до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) зробили у 1944 році, розповідає історик Юрій Шаповал. Тоді вже Микита Хрущов очолював уряд і партійну організацію України, він почав переселяти українців на півострів замість депортованих кримських татар, що призвело до величезних матеріальних збитків для України. Проте тоді Йосип Сталін не дозволив Микиті Хрущову приєднати Крим до України.

«А друга спроба була здійснена уже в 1954 році, збереглися записки, які цей процес обґрунтовували матеріальними мотивами. Отже, ми можемо говорити, що ніякого подарунку не було. Єдине, що було, це дата 1954 року, яка пов’язана з Переяславською радою і 300-річчям. І, власне кажучи, звідси й виникла ця теорія про якийсь дарунок, який нібито зробила Росія».

Росія не має правових підстав, щоб вважати Крим власною територією, вважають корінні мешканці півострова.

Яким бачать майбутнє півострова кримські татари?

У Криму, де мешкає найбільша в Україні російська громада, періодично загострюються етнічно-політичні конфлікти. Експерти прогнозують, що після останніх антиукраїнських заяв російських високопосадовців слід чекати чергової дестабілізації ситуації на півострові, повідомляє місцевий кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.

«Севастополь! Крим! Росія!»

У Сімферополі тижня не проходить, щоб не відбувся черговий мітинг під російськими прапорами і під проросійськими гаслами. Вимоги різні: від негайного проголошення російської мови державною до приєднання Криму до складу Росії.

Кримський аналітик Андрій Іванець каже, що останнім часом проросійські настрої у Криму не знижуються, а навіть зростають: «Є група людей, яка відверто вороже налаштована до української держави. Останнім часом ці екстремістські, сепаратистські угруповання активізували свою діяльність».

Представники радикальних проросійських сил справді часто дозволяють собі ризиковані публічні заяви і навіть погрожують повстанням: «Що таке великий російський народ, коли він береться за зброю, ці бандерівці знають не з чуток!». Втім, більшість радикалів наполягає на «мирному поверненні Криму під юрисдикцію Росії».

Головний же аргумент представників проросійських сил, що у Криму вони зазнають насильницької українізації: «У школах російська мова скорочена, ми 15 років перебуваємо колонією України!»

Експерти не схильні драматизувати культурні втрати етнічних росіян півострова. Зараз в автономії із майже 600 шкіл лише 14 – кримськотатарські і 5 українських. У Сімферополі, Ялті і Севастополі діє 5 російськомовних театрів, тоді як у єдиному Сімферопольському українському театрі із 11 постановок – лише три україномовні. У Таврійському Національному університеті навіть на факультеті української філології частина предметів викладається російською мовою. Більшість кримських теле- і радіоканалів російськомовні, кримське державне телебачення понад 60% часу мовить російською.

Крим є історичною батьківщиною кримськотатарського народу, і лише він має право визначати правовий статус півострова, зазначає голова кримськотатарського Меджлісу Мустафа Джамільов. А кримські татари бачать півострів як національно-територіальну автономію у складі української держави.

«Я не думаю, що в Росії всерйоз упевнені, що коли-небудь Крим можна буде відірвати в України і приєднати до Росії. Просто вони воліють постійно Україні створювати проблеми, щоб мати привід для втручання у внутрішні справи країни».

У травні 1944 року почалася депортація кримських татар із Криму. Тоді, за різними оцінками, виселили близько 180 - 190 тис. кримських татар. Сьогодні у Криму мешкають 280 тис. кримських татар, а це 13% населення півострова. 59% складають росіяни і 24% - українці. Місцеві експерти зазначають, що з 1991 року українська держава не випрацювала чіткої, виваженої, дієвої етнічно-національної політики, яка була б здатна протистояти впливу російських політиків, котрі й використовують ситуацію на свою користь.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG