Грузія відзначає 30-ту річницю протестів на захист грузинської мови

Грузія, як і Вірменія та Азербайджан, були єдиними радянськими республіками, де рідні мови місцевого населення були офіційно визнані як єдині державні мови. У 1978 році Комуністична партія вирішила скасувати цей привілей. А для цього внести зміни до Конституції, що передбачали надання такого ж офіційного статусу і російській мові. Цей крок викликав невдоволення в усіх трьох республіках, але протести були найсильнішими в Грузії, де їх підтримав Едуард Шеварнадзе, тодішній керівник Комуністичної партії Грузії.

Як тільки він дізнався про запропоновані конституційні зміни, Шеварнадзе вилетів до Москви. Але там його не почули. Тоді Шеварнадзе вирішив привернути увагу до проблеми в самій Грузії.

Едуард Шеварнадзе: «Я був ініціатором цього. Я скликав засідання Центрального Комітету (Комуністичної партії) про потребу вивчити проект Конституції. Першими на мою ініціативу відгукнулися письменники».

Незабаром до письменників долучилися і студенти, які проводили мітинги і збирали підписи на захист грузинської мови.

«Питання рідної мови для мене і для цілої Грузії було важливішим»

14 квітня 1978 року, коли Верховна Рада Грузії зібралася для ратифікації нової Конституції, на вулиці вийшли близько 20 тисяч людей.

Тоді Едуард Шеварнадзе подбав, щоб учасники акції почули, що діється в стінах парламенту.

«Я влаштував так, щоб мою промову транслювали через гучномовці на проспекті Руставелі – щоб усі, хто там був, могли почути, що я кажу», – згадує він.

Наприкінці виступу Шеварнадзе тисячі людей, які зібралися біля Верховної Ради Грузії почали скандувати: «Рідна мова»! Тоді грузинський лідер пішов проти волі Москви і скасував проект Конституції, який визнає російську мову як державну. Люди на вулиці були настільки обурені, що Шеварнадзе вийшов до них, щоб запевнити, що мовні зміни вже не розглядають.

Грузинський керівник знову вирушив до Кремля, але як він сам дивується, тодішній радянський лідер Леонід Брежнєв вирішив його не зачіпати.

Едуард Шеварнадзе: «Це можна назвати дивом, дивовижним порятунком. Відставка, виключення з партії було для мене очевидним. Але питання рідної мови для мене і для цілої Грузії було важливішим».

Тепер Грузія щороку святкує 14 квітня як День рідної мови. Останніми роками, щоправда, деякі грузини почали бити на сполох через те, що їхня рідна мова, як вони вважають, деградує. Вони домагаються додаткових правових гарантій для рідного слова і гарантій його подальшого розвитку. І сьогодні в академічних колах у Тбілісі заснували Товариство на конституційний захист грузинської мови.