Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:32

Бенедикт XVI: три роки на Петровому престолі


Віктор Єленський Слухати програму: Три роки минуло відтоді, як колегія кардиналів у Ватикані обрала Верховним понтифіком Йосифа Ратцингера. Його називали не тільки «Моцартом теології» , але й «кардинал мінус посмішка». Студенти, які захоплювалися невідпорною логікою професора Ратцингера, переконували: якщо кардинал колись і посміхнеться, то лише попередньо спустившись до льоху. Але у той квітневий день на обличчі новообраного папи сяяла щира посмішка. Ось він з’являється на балконі і вперше звертається до Міста і Світу: Дорогі брати і сестри, після великого Папи Івана Павла ІІ кардинали обрали мене, скромного трударя Божого винограднику. З радістю у Воскреслому Христі, з вірою в Його невичерпну допомогу рушаймо вперед. Господь допоможе нам, і Марія, Його найсвятіша мати, на нашому боці. Дякую вам!

Любов і надія

За три роки папа написав дві енцикліки – в першій він говорив про любов, у другій – про надію, книгу «Ісус з Назарету», відмовився від одного зі своїх численних титулів і перестав зватися патріархом Заходу; зняв заборону зі стародавньої Тридентської меси і встановив сонячну батарею над залою засідань у Ватикані; дозволив відкрити кам’яну домовину апостола Павла й збирається зняти з Мартина Лютера звинувачення в єресі. Але значно довшим буде перелік того, що папа Бенедикт не збирається змінювати. Він ніколи не скасує безшлюбність духовенства, не відкриє дорогу експериментам зі стовбуровими клітинами, не підтримає евтаназію і одностатеві шлюби.Чого очікували три роки тому від 78-річного кардинала Ратцингера і як втілив ці очікування папа Бенедикт XVI? Викладач Київської духовної академії Української православної церкви в єдності з Московським патріархатом, кандидат богослов’я, ігумен Кирило (Говорун) вважає, що папа Бенедикт не став перехідною постаттю, як дехто очікував, але і не заходився радикально змінювати зведене Іваном Павлом ІІ. Бенедикт XVI виявився досить відкритим, щирим. Якщо він у чомусь впевнений, то говорить про це прямо і, можливо, не в абсолютно політкоректних термінах. Це багато кому не подобається, але дехто вважає таку прямоту доброю підвалиною для діалогу. Православні неодноразово зауважували, що папський консерватизм і його прихильність до традиційних цінностей становлять надійний ґрунт для спільної боротьби проти релятивізму й бездуховності.

А що думають про Папу у вічному місті – в Римі, який бачив різних пап – адже Бенедикт XVI 265-й за ліком Римський архієрей. Римська кореспондентка Радіо Свобода Наталка Кудрик вважає, що простота - це одна з тих рис Бенедикта XVI, яка привернула до нього римлян. Його слово тихе, зрозуміле, і глибоке. Таке, що торкає серце, западає у душу і хвилює свідомість. Спокійно та водночас суворо він закликає до розсудливого усвідомлення віри. Християнська віра, пояснює Вселенський архієрей, це не моралізм, не лише заборони і обмеження. Вірити — означає пізнати Бога, заприязнитися з ним, адже Господь прагне врятувати усіх, і недругів також.

До діалогу зі Всевишнім Бенедикт XVI особливо запрошує молодь: «Любі друзі, представники молодого покоління, наскільки важливим сьогодні є саме це: не пливти за течією у житті туди чи сюди, не задовольнятися тим, що думають, кажуть і роблять інші. Слід вивчати Бога, шукати Бога!»

Сучасний світ сповнений страху і тривоги, говорить папа. Люди тремтять перед страхом бідності, хвороб, страждань, самотності і смерті. У наші часи дедалі менше любові, а ще менше надії. Людина, зауважує Бенедикт XVI, завжди потребує Бога, в іншому випадку вона залишається без надії.

Ліберали у Церкві зітхають з полегшенням – Папа виявився далеко не таким негнучким і закритим до нового, як вони собі це уявляли три роки тому. Традиціоналісти теж не розчаровані. Особливо палко вони вітають дозвіл Папи служити Тридентську месу – традиційну латинську месу, де священик стоїть обличчям до олтаря і спиною до вірних.

«Дуже велика увага приділяється тому, щоб у центрі літургії була не постать того, хто її проводить, навіть і не Папа, а таїнство самого Ісуса, - говорить ватиканський оглядач видання «Il Giornale» Андреа Торніеллі. - Такі вимоги свідчать про повернення до священного культу літургії. І ми бачимо, наскільки для Бенедикта XVI важливо, щоб церковні богослужіння здійснювалися на високому рівні».

Діалог Авраамових релігій

Туреччина -- Папа Римський Бенедикт XVI вручає подарунок під час відвідання Голубої Мечеті у Істанбулі, 30 листопада 2006 р.
Водночас, Папа Римський Бенедикт XVI невтомно працює для налагодження діалогу з іншими релігіями, особливо з ісламом. Візит понтифіка до Туреччини у листопаді 2006 року зруйнував образ Папи-хрестоносця, поширюваний в ісламському світі після лекції у Регензбурзі, де Папа необережно процитував неприязні до ісламу слова середньовічного імператора. Надзвичайно символічним стало відвідування Бенедиктом святині мусульман — «Голубої мечеті».

«У мечеті в Стамбулі понтифік навіть помолився, чого він нього абсолютно не очікували, — наголошує Луїджі Аккаттолі, ватиканський оглядач «Corriere della Sera». — Тоді стало очевидно, що Папа — такий великий інтелектуал, такий строгий теолог, але водночас здатний діяти відповідно до обставин, що навіть він сам і не подумав би вчинити. Це дуже добра ознака, вона дає підстави сподіватися, що нинішній понтифікат може принести щось нове, неочікуване».

Це був другий випадок в історії Церкви. Вперше поріг мечеті переступив папа Іван Павло ІІ. Взагалі, ватиканські аналітики не перестають наголошувати, що діяльність великого попередника залишається для нинішнього Папи головним дороговказом.

І про що б не говорив Папа Бенедикт, він завжди повертається до теми миру і душевного спокою: Господь Бог — добрий Отець, Він ніколи нас не покине, навіть у скрутні хвилини нашого життя, говорить Папа.

Два папи

Власне, Папа Ратцингер давно вже став для римлян своїм – адже він чверть століття очолював Конгрегацію віровчення в Апостольській Столиці, добре знає італійську і власне Італію. А що думають про Бенедикта XVI католики в Україні? Як вони порівнюють його з великим попередником? Отець Павло очолює Інформаційно-аналітичний центр Римсько-католицької Церкви в Україні. Він вважає, що порівнювати нинішнього Папу з його попередником важко, якщо взагалі можливо. Папа-слов’янин і Папа-німець, 58-річний Папа Іван Павло ІІ, який буквально спопеляв своєю енергією куріальних бюрократів і 78-річний дуже розсудливий і раціоналістичний Папа Бенедикт XVI, 27 з половиною років понтифікату першого і лише три поки що другого...

Але літній Папа Бенедикт примушує слухати свої доволі складні промови тисячі і тисячі молодих людей, він встиг відвідати Польщу, Німеччину, Австрію, Іспанію, Бразилію, Туреччину, приїхав до США і готується на Всесвітній день молоді до Австралії – він той, котрий покликаний бути Папою. Бачимо його енцикліки. «Сухуватий» Папа постійно говорить: «Християни, не бійтеся свідчити про любов!».

Бенедикт і українці

Українських католиків Папа закликає до смиренного й спокійного діалогу любові з православними братами. Під час візиту єпископів Української греко-католицької церкви до Апостольської Столиці минулого січня Бенедикт XVI визнав наявність “реальних і об’єктивних перепон” у розвитку екуменічних відносин. Однак закликав їх не впадати у відчай, але простувати далі своїм шляхом. Українське духовенство у Римі щиро сподівається, що Бенедикт XVI – послідовний союзник українських греко-католиків. Отець Іван Музичка також вказує на дуже приязні відносини Папи Ратцінґера з кардиналом Гузаром:

«Контакт Папи Римського з Блаженішим Любомиром дуже багато обіцяє. Думаю, він справді з великим бажанням робитиме усе, щоб нам допомогти, щоб ми були справді тією помісною східною Церквою». Чи зможе Папа Бенедикт XVI завоювати серця українців, як це зробив сім років тому Іван Павло ІІ? Співробітник Конгрегації Східних церков в Римі отець Ярослав Кропяк каже, що візит понтифікат в Україну наразі не планується: Зараз це питання не актуальне. Формально – так, але практично... Не думаю, що зараз би Папа приїхав. Це повинна підготовка бути, це серйозна підготовка, це не є так: сказали – і приїхав. Підготовка від держави повинна бути і від Церкви.

Церква перед викликами ХХІ століття

Три роки тому Папа Бенедикт XVI постав перед численними викликами, які кинув час його Церкві. Гостра потреба децентралізації керівництва Церквою і проблеми сексуальної моралі, дехристиянізація Європи і лівацькі настрої серед католиків Латинської Америки, криза екуменічного руху і відносини з ісламом... Власне, ці проблеми стоять перед Церквою і нині. Їх неможливо розв’язати ані швидко, ані радикально. Ці виклики вимагають, можливо, соборного розуму. Між Першим і Другим Ватиканськими Соборами – девять десятиліть; від часу Другого Ватиканського Собору вже минуло понад сорок років. Але час дедалі більшою мірою ущільнюється.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG