Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 11:49

«Листи з Харкова» 1932-1933рр. про Голодомор дійшли до української спільноти


Надія Степула Київ, 17 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ug) – В одному зі своїх чергових повідомлень Королівський Консул Італії в Харкові-СРСР Серджо Граденіго у травні 1933 року писав: «Можливо, в дуже близькому майбутньому не доведеться більше говорити ні про Україну, ні про український народ, а отже, не буде й української проблеми...». Йшлося про Голод.

Свідчення про Голод надходили від консула у вигляді листів, донесень, рапортів та інших документів упродовж 1932-1933 рр. І тільки через багато десятиліть вийшли у вигляді книги: «Листи з Харкова», виданої в Харкові видавництвом «Фоліо».

Професор Нікола Баллоні, директор Італійського інституту культури в Україні, вважає цю книгу «ще одним внеском у відродження правди».

«...до цього згорьованого крику нічого додати»

Консул Королівства Італії в Харкові- СРСР Серджо Граденіго 1 жовтня 1933 року надіслав чергові документи про ситуацію в українському селі з коментарем: «...до цього згорьованого крику нічого додати». 30 жовтня того ж року консул писав: «у Дніпропетровську 2000 осіб померли від отруєння птомаїном (трупною отрутою)».

Подібних свідчень у повідомленнях італійських дипломатів 19332-1933 років зібралося на цілу книгу.

Про з’яву «Листів з Харкова», оприлюднених в Харкові видавництвом «Фоліо» говорить керівник видавництва Олександр Красовицький: «У більшості наших архівів не збереглося документів тих днів, коли відбулася трагедія, яку нині називають Голодомор. Тому, коли ми від Італійського посольства дізналися, що є матеріали, які збереглися в Італії, то ми одразу погодились на це видання. Хоч багато зараз друкується матеріалів про Голодомор, з них небагато документальних. Зараз готується і англомовне видання. Я думаю, що світ повинен знати правду про те, що відбувалося в Україні».

Конкретні історії конкретних людей

Упорядник численних документальних свідчень – професор Андре Граціозі, який написав вступне слово. Переклад з італійської мови здійснила Мар’яна Прокопович.

«Я, як перекладач, є також читачем. Зайве говорити, що враження досить сумне. Коли читаєш ці моторошні описи страшної біди, яка вразила український народ у ті роки, то важко стає на серці. Особливо на мене велике враження справили конкретні історії конкретних людей. Зокрема, випадки канібалізму….Інше моє враження – це ми маємо описи іноземців, які стороннім оком дивляться на цю трагедію. І це одне з найяскравіших свідчень, а, можливо, і єдине на світі про цю трагедію українського народу 30-х років», – каже Мар’яна Прокопович.

Професор, доктор історії Юрій Шаповал у слові «Замість післямови» наголосив: особливо цінними стають нові дані, які «дають змогу дезавуювати твердження про відсутність специфіки...у діях влади...колишнього СРСР». У цьому й полягає головна вартість книги «Листи з Харкова».

XS
SM
MD
LG