Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 21:21

Що п’ємо? Чим дихаємо? У якому довкіллі живемо?


Наталка Коваленко, Надія Шерстюк Посадити дерево, прибрати сміття зі своєї вулиці і відмовитися хоча б на день від автомобіля - у такий спосіб сьогодні, у Міжнародний день Землі і довкілля, кожен охочий може долучитися до захисту навколишнього середовища. Проте активісти екологічних організацій кажуть - один раз на рік звертати увагу на природоохоронні проблеми - замало, адже низка промислових міст на Сході України , а також у Криму мають серйозні екологічні негаразди. Які екологічні проблеми існують сьогодні в українських містах і селах? Як співпрацюють громадські організації з владою? Яким чином можна спробувати розв’язати екологічно небезпечні українські питання?

ГЛАС НАРОДУ:
Що Ви особисто робите або не робите для того, щоб навколишнє середовище стало чистішим?
Павло, системний адміністратор:
- Я намагаюся просто не смітити де завгодно. На природі, коли відпочиваємо теж забираємо все з собою.
Наріне, домогосподарка:
- Ми живемо в квартирі і весь будинок в суботу і неділю прибирає територію. Нещодавно посадили квіти.
Володимир, моряк:
- Так як скоро починаються пасхальні дні, то ми поприбирали всю територію навколо будинку. Дуже нехороша обстановка зі сміттям. Вивозять його по лісах. Школярі збирали нещодавно, але бажано краще.
Валерія, психолог:
- Я нещодавно переїхала на окраїну міста, там дуже грязно. Я особисто нічого не роблю, бо часу немає. Просто за собою треба прибирати. От хлопці, які не потрапляють в урну, коли здалеку кидають сміття, вони ж ніколи не піднімають його.
Олег:
- Не роблю нічого. Все викидаю в урни. Акуратніше до природи треба ставитись.


Найболючіші екологічні проблеми

Стихійна забудова українських міст, знищення зелених масивів, варварське використання степових заповідників і карпатських гір - нині це головні екологічні больові точки, каже природо охоронець Іван Парникоза:

«Одною із болючих проблем є наявність так званого «джипінгу», а також проведення ралі, особливо у весняний час на території Керченського півострову і коли розмножуються тварини в карпатських лісах. Незважаючи на численні звернення, ні західноукраїнська влада, ні кримська влада не хочуть приймати рішучих дій, щоб припинити подібні речі. І плюс робота ведеться зараз з модифікації законодавства. Запропоновано ряд змін до Закону України «Про природо заповідний фонд», сподіваємося, що він буде прийнятий у Верховній Раді України».

Проблема №1 для будь - якого великого міста - це переробка сміття, зокрема, побутових відходів, говорить лідер Зеленої партії України Сергій Курикін. І це питання може вирішити лише місцева влада, яка зобов’язана організувати систему попереднього збирання і утилізації сміття. Причому, вважає політик, на переробці відходів можна заробити «живі» гроші:

«Для того, щоб перероблювати відходи, потрібно організувати його попередню ситуацію, тобто не звалювати його в одну купу. Окремо скло, папір, пластик, дерево. Все це можна окремо переробляти достатньо ефективно, але за умови обслуговування і виготовлення спеціальних контейнерів. Це є у великих містах. І можливо це є кроком до євро інтеграційних процесів».

Будівництво нового сміттєпереробного заводу вимагає значно більших капіталовкладень, ніж має сьогодні фонд охорони природи - 10-12 млн. грн. на рік, зазначає Володимир Трокоз, начальник управління охорони навколишнього природного середовища КМДА:

«В Європі ті ж самі проблеми. Єдина перевага Європи в тому, що вони знаходять кошти на сміттєспалювальні заводи. Він там стоїть у центрі міста і нікому не смердить, бо в нього вкладено по 60 млн. євро і відповідає потребам. Наприклад у Відень їздили наші колеги. А у нас на одній із ТЕЦ працюють котли, які були виготовлені ще 1948 року».

Крим потопає у смітті

Кримський півострів, особливо Сімферополь та Південне узбережжя Криму починає загрузати у смітті. Місцеві екологи б’ють на сполох - необхідно рятувати регіон. Але влада півострова до таких закликів байдужа. Розповідає місцевий кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула:

«Кримська влада ухвалила рішення про будівництво в селі Доброму в Салгірській долині сміттєпереробного заводу за проектом німецької фірми «Бенрег Юороп».

Крім того, розглядається пропозиція про розширення сміттєзбирального майданчика над Гаспрою, що на Південному узбережжі Криму і проект побудови сміттєпереробних заводів у Севастополі чи Бахчисараї – для того, щоб туди звозити відходи з Великої Ялти, яка сама для сміттєпереробки місця не має. Проте, усі ці проекти різко критикують кримські екологи, а мешканці Севастополя та Бахчисарая виходять на акції протесту.

Екологи кажуть, що густозаселена Салгірська долина не призначена для такого небезпечного виробництва, як сміттєпереробка. Так само Гаспринське звалище уже переповнене і сміття сповзає вниз, а отруйні стоки потрапляють у гірські струмки і, забруднюючи їх, впадають у море в пляжній зоні.

Екологи розробили свою програму очищення Криму від сміття. Вони пропонують збудувати чотири сміттєпереробних заводи, але не в Сімферополі, не в приморських і передгірних регіонах. Кримський вчений-еколог Віктор Тарасенко каже, що науковці умовно поділили Крим на 4 зони і для кожної в степових районах знайшли безпечне місце для будівництва таких сміттєпереробних комплексів. Втім, влада від діалогу із зеленими відмовляється, а Крим і далі потопає у смітті».

Екологічні негаразди Дніпропетровщини

Через екологічні негаразди два великі міста Дніпропетровщини: Кривий Ріг та Дніпродзержинськ – наразі домагаються статусу особливих. Тамтешня влада наполягає: в центрі української металургії наразі спостерігаються екологічна та демографічна криза, забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами у десятки разів більше, ніж в середньому в Україні. Проте які кроки робить влада для покращення екологічної ситуації розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська:

«Зоною екологічного лиха називають своє місто і дніпродзержинці: упродовж десятиліть тут накопичувалися радіоактивні відходи уранового виробництва, зараз їх близько 42 млн тонн, і зосереджені вони у дев’яти сховищах, частина небезпечних речовин знаходиться прямо на березі Дніпра і є ризик потрапляння їх у воду.

Крім того, у «місті молодих», як називають Дніпродзержинськ самі мешканці через невисокі показники тривалості життя, зареєстровано рекордний рівень екологічного навантаження – на одну людину на рік припадає понад півтони викидів.

А втім, наразі про екологічні негаразди обох міст згадують, як то кажуть, при нагоді – під вибори. Надати особливий статус Кривому Рогові через погану екологію – то передвиборна обіцянка місцевих регіоналів, які йшли до парламенту, а особливий статус Дніпродзержинська – основне гасло виборчої кампанії нинішнього мера Ярослава Корчевського. Відтак екологічні ініціативи в обох містах присмачені популізмом: місцева влада обіцяє мешканцям передусім виплату компенсацій за погане довкілля. Що ж до конкретних заходів, то вони зазвичай обмежуються упорядкуванням територій та висадженням дерев».

Вирішення екологічних проблем

Місцевим громадам необхідно дати більше прав у вирішенні своїх екологічних проблем. По-перше, для цього варто залишати гроші, виділені на природоохоронні питання у місцевих бюджетах, вважає Борис Васильківський, голова громадської організації Еко-Право Київ. По-друге, необхідно змінити законодавство таким чином, аби громадськість мала більше важелів впливу на ухвалення рішень:

«В разі протесту громадськості проти будівництв небезпечних підприємств, то органи влади повинні враховувати цю думку і робити те, що турбує громадськість. Громадськість має право оскаржувати в судах дії органів влади, якщо вони вважають, що були порушені права громадськості чи громадських організацій».

Яку воду ми п’ємо, яким повітрям дихаємо, у якому довкіллі живемо - це турбота насамперед кожної людини.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG