11 квітня 1648 року з Корсуня на Запоріжжя для придушення повстання під проводом гетьмана Богдана Хмельницького відправилося польське військо. 8 тисяч вершників рушили суходолом, а піхота у складі 4 козацьких реєстрових полків та двох полків найманців спускалася на байдаках Дніпром. Обидві частини війська мали з’єднатися біля польської фортеці Кодак (нині – Дніпропетровськ).
Із Січі назустріч польській сухопутній експедиції вирушили 8 тисяч козаків та 4 тисячі кримських татар. 19 квітня союзники атакували польське військо на березі лівої притоки Інгульця під назвою Жовті Води, змусили його закласти табір та оборонятися.
З королівської служби – до лав повстанців
Не дочекавшись біля Кодака польського війська, реєстрові козаки на байдаках вирушили на Січ на Микитиному Розі (біля нинішнього Нікополя) і прибули туди 23 квітня. Наступного дня у Кам’яному Затоні (нині на його березі – місто Кам’янка Дніпровська) реєстровці на Чорній раді ухвалили рішення перейти на бік Хмельницького.
Ось як описував це повстання комендант Кодака Криштоф Ґродзицький: «Один ухопив корогву і почав кликати до Чорної ради. З Чорної ради побігли всі за ним. Ілляш осавул кинувся до рушниці та до них, але його зараз почали бити обухами, вхопили і так само всіх інших старшин – побрали живцем і вже другого дня після ради повбивали. Вибрали старшину: гетьманом Джалалія, а осавулом Кривулю. Була рада у них закликати орду і хана та йти разом добувати пана комісара, а потім на Кодак».
З Кам’яного Затону повсталі реєстрові козаки повернулися до Кодака, а звідти вийшли до верхів’я Жовтих Вод. 5 травня вони приєдналися до війська Хмельницького і билися проти польського війська в урочищі Жовті Води.
Із Січі назустріч польській сухопутній експедиції вирушили 8 тисяч козаків та 4 тисячі кримських татар. 19 квітня союзники атакували польське військо на березі лівої притоки Інгульця під назвою Жовті Води, змусили його закласти табір та оборонятися.
З королівської служби – до лав повстанців
Не дочекавшись біля Кодака польського війська, реєстрові козаки на байдаках вирушили на Січ на Микитиному Розі (біля нинішнього Нікополя) і прибули туди 23 квітня. Наступного дня у Кам’яному Затоні (нині на його березі – місто Кам’янка Дніпровська) реєстровці на Чорній раді ухвалили рішення перейти на бік Хмельницького.
Ось як описував це повстання комендант Кодака Криштоф Ґродзицький: «Один ухопив корогву і почав кликати до Чорної ради. З Чорної ради побігли всі за ним. Ілляш осавул кинувся до рушниці та до них, але його зараз почали бити обухами, вхопили і так само всіх інших старшин – побрали живцем і вже другого дня після ради повбивали. Вибрали старшину: гетьманом Джалалія, а осавулом Кривулю. Була рада у них закликати орду і хана та йти разом добувати пана комісара, а потім на Кодак».
З Кам’яного Затону повсталі реєстрові козаки повернулися до Кодака, а звідти вийшли до верхів’я Жовтих Вод. 5 травня вони приєдналися до війська Хмельницького і билися проти польського війська в урочищі Жовті Води.