Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:06

Те, що під серцем носила


Наталка Коваленко, Надія Шерстюк Щоденно в Україні роблять 700 абортів, і за масштабами штучного переривання вагітності українська держава є однією з рекордсменок серед європейських держав, зазначають представники громадських організацій, противників абортів. Що змушує українських жінок у таких спосіб позбутися майбутньої дитини? Як ставиться до переривання вагітності українське суспільство?

ГЛАС НАРОДУ:
Як ви ставитеся до абортів?
Людмила Федорівна, пенсіонерка:
- Це вбивство! І дуже шкідливо для здоров’я.
Віталій Іванович, менеджер:
- Аборт - це вбивство живої людини. Треба забезпечувати молоді сім’ї і давати більше грошей при народженні.
Вікторія, економіст:
- 12 тижнів – це вже людина. Як можна вбити живу людину, власну дитину? Це все результат невідпрацьованої системи влади.
Вадим, юрист:
- Я вважаю, що є випадки, в яких аборти доцільні. Коли дівчину зґвалтували або ж відомо, що дитина буде хвора на смертельну хворобу.
Ірина, гімнастка:
- Треба планувати дитину раніше, а не доводити до абортів. А якщо вже й завагітніла жінка, то має залишити дитину!
Аборт – найпопулярніший метод регуляції народжуваності

Кожна друга вагітна українка зважується на аборт, за неофіційними даними. А офіційна статистика Міністерства охорони здоров’я України свідчить про зменшення кількості абортів: у минулому році їх зробили 200 тисяч жінок, а це на 10% менше, ніж у 2006 році. Але ці цифри тішать мало, адже, за словами головного гінеколога МОЗ України В’ячеслава Камінського, аборт і далі залишається одним із найпопулярніших методів регуляції народжуваності.

«Це явище поширене взагалі з часів пострадянського простору, і показники не зменшуються. Перш за все через недостатній рівень культури людей і недбайливе ставлення до себе, свого здоров’я».

30-річна киянка Оксана, мати двох дітей, переконана: ніхто не має відібрати у жінки її право вирішувати власну долю і долю її майбутньої дитини. 8 років тому вона вдруге завагітніла, але, за словами Оксани, тодішній матеріальний стан родини змусив її позбутися дитину. Вона нічого не сказала чоловікові і пішла на аборт:

«Мені тоді було 22 роки. На той час у мене вже була одна дитина, і я розуміла, що не зможу тягнути фінансово другу дитину. Тоді я не працювала, а чоловік заробляв близько 150 доларів США. Нам вистачало на молоко старшому сину, купували муку і дріжджі – пекли хліб собі. Плюс іще ми платили за квартиру і купували ліки для сина. Я так вирішила і несу за це відповідальність. Зайвий раз думати не хочу».

Аборт – наслідок безвідповідальності

Понад 8 млн. українських дітей за роки незалежності могли з’явитися на світ, але їхні мами не дозволили їм це зробити, зазначає Ольга Годованець, заступник головного редактора журналу "Главред", яка досліджувала тему абортів. Вражає навіть не стільки цифра ненароджених малюків, скільки висновки, які робиш, аналізуючи всю інформацію, говорить журналістка.

«Ми не говоримо про операції. Не стоїть питання в легкості аборту. Питання стоїть у тяжкості прийняття рішення. Аборт – це наслідок безвідповідальності. І питання не в аборті, а питання у відповідальності за те, що ти робиш, в нашій країні зокрема. Питання у відповідальності як жінки, так і чоловіка. Аборт - це не усвідомлення того, до чого можуть призвести сексуальні стосунки: нерозбірливі, по п’яні, випадкові, тому що так захотілося».

Важкі соціально-економічні умови - це не причина, а лише привід, обмовка, через який жінка зважується перервати свою вагітність, зазначає Віталій Ващенко, голова київського осередку всеукраїнської громадської організації «Доля», яка виступає проти абортів. Справжня ж причина - це байдужість суспільства, зокрема майбутніх матерів і батьків до себе і до своїх дітей. А до того ж відсутність Бога в серці, додає релігієзнавець Дмитро Степовик.

«Аборт – це дітовбивство і прирівнюється до вбивства дорослої людини. Якщо вона кається і більше цього не робить, то Господь може простити, і ця людина може потрапити навіть у Рай, якщо спокутувала свій гріх».

У Польщі чинний найбільш жорсткий закон про аборти

15 років тому Польський Сейм ухвалив Закон, який дозволяє робити аборт лише у трьох випадках: коли продовження стану вагітності стає небезпечним для здоров''я та життя матері, коли обстеження виявлять, що дитина фізично неповноцінна або невиліковано хвора, і коли доводять, що жінку згвалтували. Як поляки ставляться до такого суворого закону про аборти, розповідає варшавська кореспондентка Радіо Свобода Єва Поштар.

« Більше 90 % поляків - католики, однак опитування громадської думки засвідчують, що більшість виступає за лібералізацію закону про аборти. Поляки виступають за аборт з причин соціальних, коли у матері немає матеріальних статків для виховування дитини.

За офіційними даними, у Польщі проводиться легально близько 200 абортів на рік. Однак представниці жіночих організацій повідомляють, що їх може бути навіть 100 тисяч.

У Польщі існує так зване «аборційне підпілля», тобто нелегальні гінекологічні кабінети.

Представники поліції вказують на оголошення у газетах, коли приватні гінекологічні кабінети пропонують послуги «full services» - проведення аборту нелегальним шляхом.

Ціна такої послуги сягає від кількох сотень до кількох тисяч злотих. Польське законодавство не карає тих, що проводять аборти за кордоном. Тому польки їдуть до сусідських країн, а також у Скандинавію та Великобританію».

Заборонити не можна

Польський досвід у питанні заборони абортів якраз і підтверджує думку, що законодавчими обмеженнями зменшити кількість абортів неможливо, зазначає Валерія Гацко, менеджер Громадської жіночої ініціативи «Я сильна».

«Це буде так само, якщо людям заборонити вживати алкоголь - вони все рівно його будуть вживати. Держава може проводити лише соціальну політику, соціальну рекламу, допомагати жінці матеріально, щоб вона не повинна була йти на такий крок. Адже людина сама лише може вирішити, як їй будувати життя».

Українське законодавство дозволяє жінці робити аборт у термін до 12 тижнів. Проте, враховуючи рівень корупції, штучно і дуже ризиковано переривають вагітність на пізніх строках, говорить юрист Тетяна Монтян. На її думку, накласти табу на аборти - це означатиме збільшити їхню кількість.

«Законодавство про аборти має бути лояльним, тому що в протилежному випадку жінки будуть себе калічити, вбивати, але все одно будуть робити аборти. Життя свідчить. Я особисто аборти засуджую і вважаю, що дорослі статево зрілі люди мають купувати контрацептиви в аптеці, з якими немає ніяких проблем».

Будь-яка жінка, котра хоч раз у житті робила аборт, так чи інакше відчуває комплекс вини за те, що вчинила. Для деяких матерів це закінчується важкою депресією. Так чи інакше лише за жінкою залигається остаточне право вибору - робити аборт чи залишити дитину. Залишити, незважаючи на матеріальні негаразди, нерозуміння з боку рідних та коханої людини.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG