 |
| Сакурами засаджені всі центральні вулиці Ужгорода |
Про те, звідки сакури потрапили до Ужгорода, розповів історик Михайло Павлюх: «Cакура з’явилася в Ужгороді в період чеської доби: з 1919 по 1939 роки, коли чеська влада активно вкладала кошти в розбудову мікрорайону Галагов (нині центру Ужгорода), де зараз ці дерева й ростуть. Галагов раніше – це болотиста місцевість, особливий мікроклімат якої ніби й не дуже сприяв тим чи іншим рослинам, тому вирішили висаджувати сакури».
Саме за часів перебування Закарпаття у складі Чехословаччини ботаніки дослідили, що клімат в Ужгороді найбільше підходить для японських вишень. Уже за радянських часів до Ужгорода приїжджали туристи з усього СРСР милуватися деревами. А нині в краї навіть виникла модна традиція: дарувати саджанці дерев приїжджим. Щоправда, самі ужгородці досить ревниво ставляться до цього.
|
| Фотографуються з сакурами всі гості й жителі міста |
Посаджені сакури вже крадуть...
Щороку в Ужгороді намагаються висаджувати нові й нові дерева сакур. Коштують вони недешево – від 50 до 150 гривень за одне деревце. Працівники місцевого зеленгоспу скаржаться, що мешканці міста нерідко викрадають посаджені сакури. А садити їх необхідно, бо нинішні дерева вже майже віджили своє, наголошує працівниця ботанічного саду Ужгородського національного університету Марія Омелянська.
«Розмножується сакура лише щепленням, оскільки не дає плодів. Вона може жити 90-100 років. Прищеплюють сакури на звичайні вишні чи черешні, бо ті витриваліші, але й вони більше не живуть», – зазначила Марія Омелянська.
Ужгородці, звісна річ, пишаються своїми сакурами. Як і японці, вони вірять, що дерево-квітка несе добробут, а на того, хто посадить сакуру, чекає успіх та щастя.