Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:25

Традиції писанкарства відроджують на Волині


Валентина Одарченко 24 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Традиції волинського писанкарства, майже втрачені у радянський період, намагаються відродити і поширити працівники обласного краєзнавчого музею, де в ці дні працює школа «Чарівний писачок».

У відділі етнографії – незвичне пожвавлення: сюди завітали третьокласники четвертої луцької гімназії. Одразу ж взялися до роботи – ознайомилися з чарівним інструментом – писачком і фарбами та навчилися готувати для розпису яйце.

Тим часом завідувачка відділу етнографії Наталя Гатальська розповідає – характерного рисою для писанок Полісся є збереження архаїчних елементів орнаменту. Малювати писанки волинянки зазвичай сідали після молитви, з чистим серцем.

Ті, хто приходить сьогодні в музей, мають щире бажання відродити й розповсюдити це унікальне мистецтво, наголошує Наталя Гатальська: «Бабусі зі своїми онуками, цілі сім’ї – вони хочуть все знати, в них широко розкриті очі…. Нещодавно були навіть американці – дівчатка, які гостювали тут в української подруги. Були й хлопці –молоді, серйозні, поважні – сиділи й розписували писанки…»

Але найбільшу насолоду етнографи отримують, працюючи із дітьми – через їхню щиру зацікавленість предметом.

Гостя студії Оля виявила хист до писанкарства. «Воно легко, тільки віск дуже швидко висихає – не встигнеш провести. І дуже сильно розляпується. Хотіла написати «Христос Воскрес – воістину воскрес!», – каже дівчинка

«Я малювала квіточку і колоска. У мене спочатку був оранжевий колір, а потім – червоний». «А я малювала салют, квіточки і крапочки», – із захоплення розповідають діти.

«Щось таке справжнє, що не можна передати словами…»

Згодом художниця Світлана Костукевич оздобить писанки традиційними виробами – журавликами з паперу і соломи.

«Це дуже давня традиція – виконання журавликів, у які вкладається писанка. Журавлик – і символ весни, і упаковка для писанки, і іграшка… Коли тримаєш цю пташку в руках і водиш – це обряд такий – вона починає літати, і ти з нею літаєш… Думаю, тут ще є якась психотерапевтична дія, якась енергетика. Щось таке справжнє, що не можна передати словами…», – наголошує Світлана Костукевич.

Тож у неділю багато волинських осель прикрасять мистецькі витвори, зроблені власними руками. Мало хто нині зважиться цокатися такими писанками. Хіба що задумає при цьому найбільше бажання…
XS
SM
MD
LG