Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:53

Скарби курганів Криворіжжя


Юлія Рацибарська Дніпропетровщина, 25 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Цілу низку артефактів виявили криворізькі археологи під час розкопок місцевих курганів. Зібрання унікальних знахідок, в основному сарматських часів, наразі презентують на виставці «Скарби курганів Криворіжжя». Її відкрили в Криворізькому історико-краєзнавчому музеї. Серед найціннішого, кажуть дослідники, – фрагменти давньогрецьких амфор із особистими позначками верховного жерця.

Основне багатство надр Криворіжжя – залізна руда – як це не парадоксально, водночас є і головною загрозою збереженню її безцінних історичних скарбів – курганів. Щороку гірничі виробки місцевих кар’єрів наступають на території ще не досліджених поховальних насипів, де можуть бути унікальні речі. Відтак місцеві археологи рятують, що можуть: упродовж понад 20 років кожного літа намагаються дослідити хоча б декілька «степових пірамід».

Унікальні знахідки розповідають про духовний світ давніх кочівників

Минулорічні експедиції були багатими на знахідки, каже керівник розкопок, завідувач відділу охорони пам’яток Криворізького історико-краєзнавчого музею Олександр Мельник. Найважливіше, вважає він, – фрагменти двох грецьких амфор із особистими печатками верховного жерця острова Родос. Їх виявили на залишках стародавнього святилища і датували 2-м століттям до нашої ери. Такі артефакти вперше відшукали на території степового північного Причорномор''я. Значення для науки неоціненне – доводять існування торговельних зв''язків між сарматами, що населяли край у ті часи, і стародавніми греками, зокрема, з острова Родос, у східному Середземномор’ї. А втім, розкопки капища не завершили, там є ще залишки цілого комплексу споруд, у тому числі стародавнього храму.

«Цей комплекс можна до другого століття до нашої ери віднести. Це був період, коли на Криворіжжі проживали племена сарматської культурно-історичної спільноти. Розкопки ще не завершені у зв’язку зі складністю архітектури і розпорошеністю. Комплекс – а розкопки, я сподіваюсь, будуть завершені, – дасть уявлення про духовний світ тих людей», – зазначає Олександр Мельник.

Ще одне відкриття криворізьких дослідників – незвичне поховання сарматського воїна. До власне саркофага з останками кочівника веде 30-метровий рів глибиною у понад півметра. На дні – виявили кістки молодого коня. Завдяки знахідці вчені можуть уточнити деякі деталі давнього поховального обряду: припускають, що рів до могили мав символізувати дорогу в потойбіччя.

«Така деталь поховального обряду вперше простежена. Прямого аналогу такої «поховальної доріжки» до цього часу зафіксовано не було», – зауважив науковець.

Криворіжжя втрачає свої «степові піраміди»

Наразі із 15 курганів Криворіжжя, які потрапляють у зону виробок Північного гірничо-збагачувального комбінату, науковці дослідили тільки дев’ять. Велику роботу запланували на літо: сподіваються на цікаві знахідки в одній із найбільших давніх могил Криворіжжя, 9-метровому, так званому «царському» скіфському кургані.

А втім, краєзнавці кажуть, що частину цінних для історії давніх поховань край вже втратив: деякі знищили ще за радянських часів, десятки підпали під розпаювання за Незалежності.

За останні 20 років із півсотні курганів на території Кривбасу близько чверті з тих, що мали висоту у понад півметра, розорані і засіяні, вилучити їх із переліку земель сільськогосподарського призначення тепер дуже важко. Завдають клопоту й «чорні археологи»: чи не на кожному третьому кургані Криворіжжя, що починають досліджувати науковці, вже побували непрохані гості: золото й коштовності навряд чи знайшли, але пам’ятку пошкодили.

Матеріали до теми:

• На Луганщині руйнують кургани • Боротьба з історією: на Донеччини розорали скіфські кургани
XS
SM
MD
LG