Петро Войцеховський
Президент США Джордж Буш, коментуючи результати своєї зустрічі з керівником Палестинської автономії Махмудом Аббасом, яка відбулася у Білому Домі, заявив: «Створення Палестинської держави є важливим пріоритетом для мене та для моєї адміністрації – держави життєздатної, а не такої, що схожа на шматок швейцарського сиру, держави з надією на майбутнє. Я вважаю, що зусилля лідерів створити таку державу відповідають інтересам Ізраїлю та інтересам палестинського народу. Я впевнений, що ми зможемо досягти визначення такої держави, і я також впевнений, що це вимагатиме багато важкої праці».
Махмуд Аббас прибув до Вашингтона, щоб обговорити проблемні питання, які потребують вирішення у переговорах із Ізраїлем про остаточне врегулювання палестинського конфлікту. Переговори, ініційовані Сполученими Штатами згідно плану, відомого як «Дорожна карта миру», розпочалися 5 місяців тому. Вперше за всі спроби врегулювання арабо-ізраїльських конфліктів на Близькому Сході ці переговори ґрунтуються на спільному розумінні того, що поруч із Ізраїлем існуватиме Палестинська держава. Але зобов’язання сторін досягти результату протягом року зараз виглядають досить сумнівно – адже після оптимістичного старту на саміті в американському місті Анаполіс за 5 місяців двосторонніх перемовин досягнуто дуже мало прогресу.
Палестинці наразі скаржаться на те, що Ізраїль продовжує будувати свої поселення на арабських територіях, а Ізраїль каже, що палестинці досі не відмовилися від терористичних методів боротьби.
Декларація принципів чи рамкова угода?
Усі сторони переговорів, у тому числі Сполучені Штати як головний посередник – заявляють про бажання досягти результатів до січня наступного року, тобто за теперішньої американської адміністрації. Але ізраїльська сторона, на думку оглядачів, схиляється до того, що це буде загальна «декларація принципів» – тобто нові обіцянки. Натомість, палестинське керівництво в особі Президента Аббаса сподівається, що у січні 2009 року буде укладено рамкову угоду, яка визначатиме всі основні суперечливі питання конфлікту, а також визначено подальший часовий розклад практичних кроків мирного процесу.
Найбільш важке питання – про територію майбутньої Палестинської держави. Саме його мав на увазі Джордж Буш, говорячи про неприйнятність «моделі швейцарського сиру». Але крім того є ще й проблема біженців, проблема розподілу водних ресурсів тощо. Врешті, чи не найгострішою з усіх цих проблем є проблема радикальної ісламської організації «Хамас», яка не визнає легітимність ізраїльської держави та виступає проти переговорів з нею. Вона контролює частину палестинських територій і продовжує бойові дії проти Ізраїлю, котрі призводять до щоденних втрат і жертв з обох сторін. Тому успіх мирних переговорів – це й підсилення авторитету уряду Аббаса серед палестинців у його політичному протистоянні з «Хамасом».
В цілому виглядає, що найголовніші події у наближенні миру на Близькому Сході ще попереду. Мирний процес, можливо, активізується наступного місяця, коли Джордж Буш відвідає з візитами Ізраїль, Єгипет та Саудівську Аравію.
Махмуд Аббас прибув до Вашингтона, щоб обговорити проблемні питання, які потребують вирішення у переговорах із Ізраїлем про остаточне врегулювання палестинського конфлікту. Переговори, ініційовані Сполученими Штатами згідно плану, відомого як «Дорожна карта миру», розпочалися 5 місяців тому. Вперше за всі спроби врегулювання арабо-ізраїльських конфліктів на Близькому Сході ці переговори ґрунтуються на спільному розумінні того, що поруч із Ізраїлем існуватиме Палестинська держава. Але зобов’язання сторін досягти результату протягом року зараз виглядають досить сумнівно – адже після оптимістичного старту на саміті в американському місті Анаполіс за 5 місяців двосторонніх перемовин досягнуто дуже мало прогресу.
Палестинці наразі скаржаться на те, що Ізраїль продовжує будувати свої поселення на арабських територіях, а Ізраїль каже, що палестинці досі не відмовилися від терористичних методів боротьби.
Декларація принципів чи рамкова угода?
Усі сторони переговорів, у тому числі Сполучені Штати як головний посередник – заявляють про бажання досягти результатів до січня наступного року, тобто за теперішньої американської адміністрації. Але ізраїльська сторона, на думку оглядачів, схиляється до того, що це буде загальна «декларація принципів» – тобто нові обіцянки. Натомість, палестинське керівництво в особі Президента Аббаса сподівається, що у січні 2009 року буде укладено рамкову угоду, яка визначатиме всі основні суперечливі питання конфлікту, а також визначено подальший часовий розклад практичних кроків мирного процесу.
Найбільш важке питання – про територію майбутньої Палестинської держави. Саме його мав на увазі Джордж Буш, говорячи про неприйнятність «моделі швейцарського сиру». Але крім того є ще й проблема біженців, проблема розподілу водних ресурсів тощо. Врешті, чи не найгострішою з усіх цих проблем є проблема радикальної ісламської організації «Хамас», яка не визнає легітимність ізраїльської держави та виступає проти переговорів з нею. Вона контролює частину палестинських територій і продовжує бойові дії проти Ізраїлю, котрі призводять до щоденних втрат і жертв з обох сторін. Тому успіх мирних переговорів – це й підсилення авторитету уряду Аббаса серед палестинців у його політичному протистоянні з «Хамасом».
В цілому виглядає, що найголовніші події у наближенні миру на Близькому Сході ще попереду. Мирний процес, можливо, активізується наступного місяця, коли Джордж Буш відвідає з візитами Ізраїль, Єгипет та Саудівську Аравію.
