Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:25

Литва заблокувала початок переговорів між Росією та ЄС


Віталій Єреміца У вівторок у Люксембурзі Литва наклала остаточне вето на початок переговорів про нову базову угоду між ЄС та Росією. Зовсім нещодавно цей процес блокувала Польща, котра вимагала зняти обмеження на постачання м’яса на російський ринок. А вже тепер офіційний Вільнюс вимагає від Москви поновлення роботи нафтопроводу і припинення підтримки сепаратистів Південної Осетії, Абхазії та Придністров’я.

Брюссель 29 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – У вівторок у Люксембурзі Литва наклала остаточне вето на початок переговорів про нову базову угоду між ЄС та Росією. Зовсім нещодавно цей процес блокувала Польща, котра вимагала зняти обмеження на постачання м’яса на російський ринок. А вже тепер офіційний Вільнюс вимагає від Москви поновлення роботи нафтопроводу і припинення підтримки сепаратистів Південної Осетії, Абхазії та Придністров’я.


Міністри закордонних справ Росії та 27 країн-членів Євросоюзу намагалися оголосити у вівторок офіційний старт переговорам про нову базову угоду між сторонами. Чинність колишньої угоди про партнерство та співробітництво між Москвою та ЄС закінчилася у грудні минулого року. До цього переговорний процес був заблокований Польщею, що вимагала зняття російського ембарго на ввезення до Росії польського м’яса. Згодом, вето було знято, і тепер «естафету» перейняла Литва, від якої, власне, повністю залежав успіх сьогоднішнього засідання.

Речниця міністерства закордонних справ Литви Віолетта Дейжовскайте в інтерв’ю Радіо Свобода заявила, що Литва вимагає внесення до мандату переговорів Євросоюзу з Росією чотирьох додаткових елементів.

«Від Росії вимагається поновлення постачання нафти нафтопроводом «Дружба». Також ми вимагаємо змін у її політиці відносно територіальної цілісності та безпеки країн-сусідів, що, зрештою, також має відношення до безпеки Литви та всього Євросоюзу. Ми наполягаємо на тому, що треба додати до мандату положення про конструктивну співпрацю Росії та ЄС на ниві боротьби зі злочинністю, зокрема, у випадках зникнення громадян ЄС у Росії. І, нарешті, ми вимагаємо компенсацій громадянам країн Балтії, котрі були раніше депортовані», – зазначила Віолетта Дейжовскайте.

«Більш стратегічна мета – дати сигнал Росії про незгоду із її теперішньою поведінкою»

Брюссельський політолог Майкл Емерсон, коментуючи ситуацію, зауважив: «Литва переслідує подвійну мету: з одного боку – намагання відновити постачання нафти до свого переробного заводу. Інша – більш стратегічна мета – дати сигнал Росії про незгоду із її теперішньою поведінкою. В усякому разі, повного розблокування процесу переговорів не слід чекати доки Медвєдєв офіційно не займе посаду президента Росії, тобто через тиждень».

Майкл Емерсон переконаний, що намагання тиснути на Росію таким чином – нічого не змінить ні у її теперішній політиці, ні у її відносинах із Євросоюзом. Це може статися тільки за умови, якщо цього хотітиме новий президент.

«Угода, що готується – це документ із багатьма деклараціями, проте без жодних твердих зобов’язань. Покращення відносин ЄС та Росії можливе за умови, якщо цього бажатиме новий режим. Далі буде необхідним укладання значно глибшої угоди. Та найбільший прорив у налагодженні стосунків між сторонами може статися, якщо Москва з її новим керівником адаптують свою зовнішню політику і припинять агресивні випади стосовно сусідів. Наразі невідомо, чи Медвєдєв змінить щось одразу, чи поступово у цьому сенсі. Тим часом, переговори триватимуть, а Європа уважно досліджуватиме свої стосунки з Росією», – зазначив Майкл Емерсон.

Очікується, що представники Словенії, що наразі головують у Євросоюзі прибудуть найближчим часом до Вільнюса, з наміром врегулювати ситуацію стосовно вимог Литви від Росії.

Матеріали до теми:

• Литва блокуватиме Росію доки не отримає гарантій та компенсацій – речниця Литви при ЄС • Росія нарощує свої миротворчі сили в Абхазії та Південній Осетії

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG