Ярослав Матей Франтішек Гашек народився у Празі 30 квітня 1883 року. У 18 років він почав публікувати в газетах та гумористичних журналах свої короткі оповідання, які називав гуморесками.
З початком Першої світової війни Гашек був мобілізований до австрійської армії. 1915 року під час австрійського наступу в районі Дубна письменник потрапив до російського полону і був вивезений до табору для військовополонених у передмісті Києва Дарниці. Після звільнення Гашек оселився у Києві на вулиці Володимирській у готелі «Прага», що був осередком чеської громади міста. Він працював у газеті «Чехослован» і частину своїх статей підписував українським псевдонімом «Володимир Станко».
«Ординарець 11-ї маршової роти Йозеф Швейк»
Восени 1917 року Гашек видав у Києві повість під назвою «Бравий вояк Швейк у полоні», задум якої виник у письменника ще за 6 років перед тим.
«У наші дні на вулицях Праги можна зустріти чоловіка в приношеному вбранні, який, власне, і сам не уявляє свого значення в історії нової, великої доби. Коли б ви запитали, як його звуть, він би відповів дуже просто і скромно: “Я Швейк...”».
1918 року Гашек виїхав до Росії, там вступив до комуністичної партії, служив у політичному відділі 5-ї армії більшовиків, але врешті-решт повернувся на батьківщину. 1921 року він почав писати остаточний варіант роману «Пригоди бравого вояка Швейка у світовій війні».
Ярослав Гашек помер 39 років у власному будинку у чеському містечку Липниці 3 січня 1923 року. Через 40 років його іменем був названий бульвар у Дарниці у Києві, а нещодавно поруч із кав’ярнею «Віденська кава» у Львові встановлений пам’ятник піхотинцю Йозефові Швейку.
«Як було, так було, але все-таки якось воно було. І ще ніколи не було, щоб якось не було».
З початком Першої світової війни Гашек був мобілізований до австрійської армії. 1915 року під час австрійського наступу в районі Дубна письменник потрапив до російського полону і був вивезений до табору для військовополонених у передмісті Києва Дарниці. Після звільнення Гашек оселився у Києві на вулиці Володимирській у готелі «Прага», що був осередком чеської громади міста. Він працював у газеті «Чехослован» і частину своїх статей підписував українським псевдонімом «Володимир Станко».
«Ординарець 11-ї маршової роти Йозеф Швейк»
Восени 1917 року Гашек видав у Києві повість під назвою «Бравий вояк Швейк у полоні», задум якої виник у письменника ще за 6 років перед тим.
«У наші дні на вулицях Праги можна зустріти чоловіка в приношеному вбранні, який, власне, і сам не уявляє свого значення в історії нової, великої доби. Коли б ви запитали, як його звуть, він би відповів дуже просто і скромно: “Я Швейк...”».
1918 року Гашек виїхав до Росії, там вступив до комуністичної партії, служив у політичному відділі 5-ї армії більшовиків, але врешті-решт повернувся на батьківщину. 1921 року він почав писати остаточний варіант роману «Пригоди бравого вояка Швейка у світовій війні».
Ярослав Гашек помер 39 років у власному будинку у чеському містечку Липниці 3 січня 1923 року. Через 40 років його іменем був названий бульвар у Дарниці у Києві, а нещодавно поруч із кав’ярнею «Віденська кава» у Львові встановлений пам’ятник піхотинцю Йозефові Швейку.
«Як було, так було, але все-таки якось воно було. І ще ніколи не було, щоб якось не було».