Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:25

Енергетична безпека Європи залежить від України та Грузії? Чи вийде колись Україна зі списку найкорумпованіших держав? (Огляд європейської преси)


Василь Зілгалов Прага, 30 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Чимало європейських видань попереджають, що енергетична безпека Європи багато в чому залежить від результату протистояння між Росією і Грузією в Кодорському міжгір’ї в Абхазії та від стабільності прозахідного курсу України і Грузії. Газети також повідомляють про намагання Франції вести нову політику щодо України та Східної Європи в цілому, а також про політичні причини можливого нового європейського курсу Парижа. А деякі видання інформують про наміри Президента України Віктора Ющенка якось осушити непролазне болото української корупції.

Впливовій польський часопис «Впрост» оприлюднив аналітичний матеріал Агати Яблонської про деякі головні деталі російської енергетичної стратегії та її пряму загрозу для Європи. У публікації йдеться про те, що ще у 1997 маловідомий тоді чиновник адміністрації російського президента Бориса Єльцина – Володимир Путін – захистив у Санкт-Петербурзькому гірничому інституті дисертацію про російський інтервенціонізм засобами ринкової політики. Нині на цю дисертацію в архіві згаданого інституту накладений гриф секретності. Але, як вказує «Впрост», головна ідея цього дослідження відома – перетворення Росії на енергетичну наддержаву. Це і розпочав здійснювати Путін за 8 років свого правління. Нині Росія намагається, на думку автора статті, взяти частину країн Східної Європи у своєрідні енергетичні кліщі, щоб потім диктувати волю Кремля цілій Європі. Агата Яблонська вважає, що особлива агресивність Росії щодо прозахідних курсів України і Грузії продиктована саме побоюваннями Москви за реалізацію свого гегемоністського енергетичного плану.

«Впрост» вважає, що Європа нині не має «єдності голосів» щодо свого енергетичного майбутнього і не встигає за енергетичними демаршами Росії на зразок «Блакитного потоку», «Амбер» та інших – африканських, азійських газових атак Росії, що направлені, насамперед, проти диверсифікації Європою своїх енергетичних поставок. «Впрост» переконаний, що енерготранзитне стратегічне розташування України та Грузії є ключовими факторами для реалізації Росією своєї енергетичної експансії у світі. Польський часопис попереджає, що дуже тривожні дзвінки для енергетичної незалежності Європи можуть прозвучати в липні, коли Європарламент буде голосувати, вирішуючи долю балтійського газогону («Амбер») із Росії на Захід, і в грудні, коли Брюссель вирішуватиме долю Грузії та України – їхні шанси долучення до Плану дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі. «Впрост» побоюється, що після цих подій «може стати дуже холодно».

Французьке видання «Монд» пише про передачу Францією до Брюсселя та до Києва «не паперового» документа із серією пропозицій щодо зміцнення стратегічного партнерства між Україною та ЄС. Як повідомило газеті «Монд» його джерело, президент Ніколя Саркозі має наміри підготувати до вересня 2008 року (саміту ЄС – Україна в Парижі) серйозний документ, який би «перевів на новий рівень політику добросусідства». Французький часопис зауважує, що східно-європейські ініціативи Саркозі подобаються Варшаві, Бухаресту.., але не сприймаються іншими членами ЄС, наприклад Голландією.Вони не бажають і чути про європейські перспективи України. Своє невдоволення кроками Франції щодо України висловила також і Москва, яка не сприймає наближення Києва до Європи. «Монд» також заспокоює невдоволених тим, що Париж нібито лише грається у східноєвропейську політику задля більш головної мети – заручитися підтримкою свого наступного головування в ЄС, а також для розробки єдиної європейської концепції оборони, де Франція хоче відігравати ключову роль.

Австрійська «Ді Прессе» інформує про намагання Президента України Віктора Ющенка розробити дієву стратегію боротьби з корупцією, яка набрала в державі «наскрізного характеру». Австрійське видання наголошує, що лише за скромними підрахунками Києва, минулого року українці заплатили у вигляді хабарів півмільярда євро або ж понад три мільярди гривень. «Ді Пресе» також публікує коментарі київських політиків та експертів, які висловлюють сумніви щодо законодавчої та структурної готовності української влади активно боротися з корупцією. Зокрема, видання наводить слова міністра внутрішніх справ Юрія Луценка про символічність українських законів щодо покарання хабарників, тоді як це зло просочилось у всі прошарки суспільства.
XS
SM
MD
LG