Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:17

Єдина у Європі Долина нарцисів знову цвіте на Закарпатті


Надія Петрів Ужгород, 1 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Одне з чудес Закарпаття – Долина нарцисів, що поблизу містечка Хуста, знову радує око. Буквально цими днями, як і завжди на початку травня, на території в 256 гектарів почалося цвітіння нарциса вузьколистого. Спеціалісти переконують, що це єдиний подібний у світі ареал цієї квітки, але й він може зникнути назавжди.

Зазвичай єдина у світі популяція дикого вузьколистого нарциса квітне раз на рік із 1 по 25 травня у Хустсько-Солотвинській долині. Такі рослини є лише на Балканах та в Альпах, але на висоті вже дві тисячі метрів над рівнем моря.

І ніде в світі ця квітка не цвіте на висоті 200 метрів над рівнем моря, окрім як на Закарпатті. Нарциси більше полюбляють гори, тому над загадкою, як ця квітка потрапила в сонячну долину Закарпаття, ботаніки розмірковують й досі.

Одну з версій висловлює працівниця ботанічного саду Ужгородського національного університету Людмила Омелянська: «Нарцис – це рослина високогір’я, і вниз на цю долину нарцисів він потрапив, видно, під час льодовикового періоду, там йому сподобалося, заселився. Територію цю нині передано Карпатському біосферному заповідникові».

На Закарпатті переказують легенду про долину нарцисів. Колись у сиву давнину у місті Хусті на горі стояв замок, де жили князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. А на околиці міста працював гончар Іванко.

На день Русиного повноліття до замку прийшло багато візитерів та городян із дорогими гостинцями. Іванко теж хотів зробити подарунок і виготовив дивну вазу, на якій, наче живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса.

Коли гончар дарував свій витвір, Іванко та Руся закохались одне в одного. Вони крадькома зустрічатися у мальовничій долині.

Та одного разу князь довідався про це і так ошаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув її з княжої гори. Ваза розбилася об скелю та розсипалась по долині дрібним кришталевим дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що долина вкрита біло-зеленим квітчастим килимом.

Долину нарцисів винищують безгосподарність, верби та… туристи

Але нині цьому килимові загрожує небезпека. Як розповідає місцевий житель Василь Кіреш, перша біда прийшла з непродуманим господарюванням за радянських часів: «Коли заснували колгоспи, тоді, якщо пам’ятаєте, була така політика, що треба було всі поля робити родючими, зрошувати їх. У долині нарцисів теж зробили меліораційні канали, вода до них стекла і квіти почали пропадати. То вже потім зрозуміли, що нарцисам треба вогкість, воду…»

Закарпатські науковці розробили схему, як врятувати нарцис: планують збудувати шлюзи і воду штучно підняти. Тоді нарцисам буде добре.

Але виникає інша проблема: від підвищення вологості розростаються верби. Щоб зберегти квіти, дерева вирубують.

Але науковці кажуть: головне лихо – туристи. З кожним роком у долині їх чимраз більше – кількість охочих побачити цю красу сягає іноді п’яти тисяч осіб за день. Вони безжально рвуть і топчуть квіти, каже Людмила Омелянська.

Щоб хоч зі штрафів була користь

«Насамперед під час цвітіння нарцисів у Долині працює відділ охорони і відтворення екосистем при заповіднику. Туди навіть з’їжджаються лісівники з усіх лісництв, охороняють. Там розробили спеціальні доріжки, якими можна проходити, зробили естакади – настили з дощок, щоб бути ближче до нарцисів, але не затоптували їх», – розповідає працівниця ботанічного саду Ужгородського національного університету.

Щоправда, штраф за зривання одного нарциса мізерний – 12 гривень. Наразі лише відпрацьовують схему сплати штрафів, оскільки, згідно з правилами, на місці ніхто від порушника не зможе взяти гроші: інспектор посилає протокол до суду, і далі відбувається затяжний процес.

Працівники долини клопочуть про те, щоб спростити механізм сплати штрафів на місці, а зібрані таким чином кошти можна було використати на порятунок унікальної закарпатської Долини нарцисів.
XS
SM
MD
LG