Порахувати гостей фестивалю ніхто не береться. Біля школи майстри виклали свій крам – вишиті сорочки і рушники, ліжники і ґердани, вироби з дерева і шкіри, солоні коники з сиру і сопілки, крисані і крайки. Звісно, і писанки – в рамках фестивалю проходить IV Міжнародний з’їзд писанкарів із участю майстрів не лише України, а й діаспори.
Іван Віхренко приїхав з Вінницької області, з села. Баланівка. «Батько виготовляє музичні інструменти: сопілки, окарини різних видів – народний майстер!» – каже він.
«Не знаю, чи народний, – до розмови долучається сам батько, – мабуть, що так, бо народ купляє ці сопілочки, окаринки, люблять цей інструмент».
А ось Іван Горганюк із села Космача: «У нас кожна крисанька – то все інша. Ми ніколи не повторюємо одну і ту саму крисаню».
На запитання, чи беруть тільки поважні ґазди, чи і молоді, каже, що більше старші: до церкви йдуть, на якісь визначні події, як-от весілля.
Розповідає і про своє вбрання: «Кептар від батька у спадок прийшов, сумачку робив власне я, сорочку вишивала моя жінка, штани теж вишивала моя жінка, крисаню сам вишивав, пасок давніх майстрів, постоли теж є».
Микола Ярошко з Луганська робить іграшки з червоної і білої глини: «У нас там копаємо». Каже, що цікавляться не тільки діти, а й дорослі. А ще його іграшки можуть бути не лише іграшками, а й оберегами.
Марія Недебійчук із Космача робить із солоного сиру коники. Діти їх дуже люблять, та молоді не поспішають ту науку освоювати: «Наприклад, моя дочка не хоче, а внуки дуже люблять їсти і 20 штук за раз з’їдають».
Майстриня продає свій товар, а між тим грає на дримбі. Каже, що виготовляє їх один майстер із Брустурів – чи не єдиний у Карпатах.
Зберегти народну спадщину, привабити туристів
Туристів можна впізнати за сувенірами в руках. Справжні поціновувачі автентики приглядаються до старовинних речей.
Леся Савицька приїхала з Івано-Франківська: «Я просто в ці речі закохана, я це знаю здавна. Космач має таку дуже гарну назву «Келія Сонця», тут ховається сонце, коли йому щось не так, як має бути».
Богдана і Сергій Стронови приїхали з Києва з трьома маленькими дітьми: «Все подобається. Ми перший раз у Карпатах, перший раз на такому фесті». Кажуть, що обов’язково куплять дітям вишиванки.
Польський юнак із Кракова вивчає українську мову. «Карпати для мене дуже гарні, як і ціла Україна».
Космач називають серцем Гуцульщини, тут живе найбільше в Україні народних майстрів. Став його учасником і Президент України Віктор Ющенко, який приїхав на відкриття мистецько-фольклорного свята.
«Я дуже тішуся тим, що другий рік відбувається цей фестиваль. Те, що тут відроджується така глибинна національна культура і спадщина, я думаю, це великий подвиг роблять організатори», – каже він.
Іван Віхренко приїхав з Вінницької області, з села. Баланівка. «Батько виготовляє музичні інструменти: сопілки, окарини різних видів – народний майстер!» – каже він.
«Не знаю, чи народний, – до розмови долучається сам батько, – мабуть, що так, бо народ купляє ці сопілочки, окаринки, люблять цей інструмент».
А ось Іван Горганюк із села Космача: «У нас кожна крисанька – то все інша. Ми ніколи не повторюємо одну і ту саму крисаню».
На запитання, чи беруть тільки поважні ґазди, чи і молоді, каже, що більше старші: до церкви йдуть, на якісь визначні події, як-от весілля.
Розповідає і про своє вбрання: «Кептар від батька у спадок прийшов, сумачку робив власне я, сорочку вишивала моя жінка, штани теж вишивала моя жінка, крисаню сам вишивав, пасок давніх майстрів, постоли теж є».
Микола Ярошко з Луганська робить іграшки з червоної і білої глини: «У нас там копаємо». Каже, що цікавляться не тільки діти, а й дорослі. А ще його іграшки можуть бути не лише іграшками, а й оберегами.
Марія Недебійчук із Космача робить із солоного сиру коники. Діти їх дуже люблять, та молоді не поспішають ту науку освоювати: «Наприклад, моя дочка не хоче, а внуки дуже люблять їсти і 20 штук за раз з’їдають».
Майстриня продає свій товар, а між тим грає на дримбі. Каже, що виготовляє їх один майстер із Брустурів – чи не єдиний у Карпатах.
Зберегти народну спадщину, привабити туристів
Туристів можна впізнати за сувенірами в руках. Справжні поціновувачі автентики приглядаються до старовинних речей.
Леся Савицька приїхала з Івано-Франківська: «Я просто в ці речі закохана, я це знаю здавна. Космач має таку дуже гарну назву «Келія Сонця», тут ховається сонце, коли йому щось не так, як має бути».
Богдана і Сергій Стронови приїхали з Києва з трьома маленькими дітьми: «Все подобається. Ми перший раз у Карпатах, перший раз на такому фесті». Кажуть, що обов’язково куплять дітям вишиванки.
Польський юнак із Кракова вивчає українську мову. «Карпати для мене дуже гарні, як і ціла Україна».
Космач називають серцем Гуцульщини, тут живе найбільше в Україні народних майстрів. Став його учасником і Президент України Віктор Ющенко, який приїхав на відкриття мистецько-фольклорного свята.
«Я дуже тішуся тим, що другий рік відбувається цей фестиваль. Те, що тут відроджується така глибинна національна культура і спадщина, я думаю, це великий подвиг роблять організатори», – каже він.