Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:34

Що чекає на українську економіку?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Богдан Гаврилишин
Гість Свободи: відомий економіст, професор, академік Богдан Гаврилишин

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Кирило Булкін: Всі бачать зростання цін, всі бачать погіршення прогнозу інфляції, якою мірою це є суб’єктивно, якою мірою це частина об’єктивних процесів, які відбуваються зараз?

Богдан Гаврилишин: Я думаю, що є і один, і другий елемент у тому. Це стосується і стану у світі взагалі. Але те, що в першій мірі в нас нема, навіть у коаліції, повного розуміння і співпраці, і тому немає консенсусу, яку політику провести, які в нас пріоритети і так далі.

Це також випливає з того, що, з одної сторони, ми перейшли на вільний ринок, а з другої сторони, як випливають деякі питання, то ми тоді беремо не економічні питання під увагу більше, а більше, може, політичні аспекти. І часом є у нас спокуса трохи відходити від принципів вільного ринку і вживати деякі інші заходи, що не дуже помагають.

Так тяжко, бо потрібна певна регуляція, потрібні певні правила гри, дуже потрібні для вільного ринку. Ми бачимо це по недавній кризі в Америці, від якої потерпіли дуже багато банків, взагалі фінансова система майже всього світу. Кирило Булкін: Тобто не одна Україна припускається помилок?

Богдан Гаврилишин: Слухайте, візьмемо таку надзвичайно мудру і стабільну Швейцарію, де найбільший банк за три місяці міг стратити 40 мільярдів доларів, уявіть собі, акції того банку впали упродовж дуже короткого часу з 80, скажімо, франків до 24. Це показує, які величезні помилки можуть люди робити.

Чи навіть те, що США є в досить кризовому стані і політично, і економічно. Це теж показує, що Україна не є одинока, яка робить досить серйозні помилки в своїй політиці.

Кирило Булкін: Мабуть, неможливо, щоб завжди було тільки зростання. По певній синусоїді завжди іде розвиток. І ми зараз вниз ідемо у всьому світі, якщо говорити про економіку.

Богдан Гаврилишин: Це так, бо ті, я б сказав, золоті декади, якщо взяти, починаючи від 60-х років аж до 80-х років, де країна могла зростати 3 десятиліття такими темпами, як 10% на рік зріст валового продукту. І це нетто, себто поза інфляцією. Це був той гарний період, в якому економіка розвивалася досить нормально, і здається це можливим, тобто ця синусоїда є. Але як довго та крива йде догори? І це значить, що ми тепер будемо скакати швидше і догори, але і вниз.

Кирило Булкін: То Ваш прогноз — наскільки тривалий буде цей нинішній спад і до чого він може призвести?

Богдан Гаврилишин: Я не люблю, бо це важко – робити прогноз на досить короткий строк. Я мав успіх в минулому, сподіваюся, що буду мати і тепер, якщо я роблю прогнозування на довший період. Прогнозування на 15-20 років є куди легшим, бо якщо розуміти фундаментальні рушійні сили в суспільстві чи суспільствах, себто про що думають люди, до чого змагаються, що вони думають політично, які є відносини між різними країнами чи блоками в світі, то тоді можна це передбачити, що буде за 15-20 років. Але сказати мені, що ця криза протриває тільки два роки, дещо тяжко. Але вона не мине цього року, тобто протриває кілька років.

Кирило Булкін: А через 15-20 років тоді що?

Богдан Гаврилишин: Через 15-20 – то залежить найбільше від того в першій мірі, чи ми серйозно візьмемося за ці питання екологічні. Перед цим людством тепер дуже серйозні загрози якраз з того боку. Зміна клімату вже відбувається і відбувається такими драматичними темпами, наслідки ми бачимо, можна сказати, що погода збожеволіла. Були сезони, був певний ритм, була передбачливість на довші періоди навіть, а тепер з одного дня на другий міняється драматично. Це вже є той доказ. Льодовики топляться. У такій країні, як Швейцарія, це дуже драматично. Довгі роки міряли, вже льодовик може скорочуватися на метр за цілий рік, тобто вже виглядало драматично. А тепер на кілька метрів за один місяць. Це є джерело свіжої води, і це є величезний вплив на клімат.

Так що якщо особливо ключові політики будуть мати відвагу, бо технічно це можна ще зробити, будуть мати відвагу прийняти деякі політичні рішення, то це б також дало і поштовх для розвитку зовсім нових секторів промисловості, як зменшувати енергоємність у світі взагалі, а особливо в таких країнах як Україна, де енергія стає проблемою номер один.

Це проблема номер один економічна, але це і проблема номер один політична, бо якщо б ми не імпортували, як донедавна ще майже, 75-76 мільярдів кубометрів газу на рік, якщо б ми могли зменшити хоча б наполовину нашу енергоємність, а це ще далеко від стандартів Німеччини, я не кажу вже про Японію, там вживають одну шосту частину калорій на одиницю валового продукту, порівняно до України.

І все технологічне знання, як це робити, воно є, тільки знову ж таки треба ясної політичної волі. То ми могли б у першій мірі зменшити це, ми справді могли б збільшити продукцію газу в Україні. Про це вже заявила дуже велика світова нафтова компанія – це була «БіПі», ще в 94-му році сказали: Україна може збільшити продукцію газу на 20 мільярдів кубометрів річно. Не зробили тоді, тому що у нас не було закону про розподіл продукції. Себто скільки та компанія може зберегти газу, скільки має віддати країні.

Кирило Булкін: Не можу не попросити розповісти про Вашу роботу в «Пласті» і про Ваше бачення перспектив цієї організації. Власне, майбутнє покоління – це основа того, яким буде наше життя.

Богдан Гаврилишин: Це справді так, бо «Пласт» виховує молодь фізично, морально, духовно здорову і в патріотичному дусі. І вони залишаються такими, навіть як стають дорослими людьми. Громадяни, які є порядними громадянами.

Але більше того, показує наш історичний досвід, дуже велика пропорція тих людей стають справжньою елітою, вони беруть на себе зобов’язання супроти громади, супроти якоїсь наукової інституції. Вони не шукають привілеїв чи не шукають заповнення своєї кишені. Так що це є також добре джерело для майбутньої еліти.

Ще є важливим, що багато молоді тепер виховує вулиця: то є куріння, то є алкоголь, наркотики. І як «Пласт» буде поширюватись, кожен пластун, пластунка має вплинути на однолітків. Це є чудова соціальна профілактика. Я надзвичайно радий, що Ви поставили це питання, бо як нас тепер 10 тисяч, конкретно нас буде тут 100 тисяч за 20 років, якщо не більше.

Кирило Булкін: Тобто є впевненість у Вас, що буде зростання?

Богдан Гаврилишин: Абсолютно. Але ми тепер дістали, може, несподівано, надзвичайно гарну підтримку. Я було зібрав групу людей, всі з’явилися, це був і міністр сім’ї, молоді і спорту, міністр освіти і науки, губернатор Київської області. Нам потрібні приміщення, нам потрібно, де пластувати. Знаєте, вони з такою радістю зробили стільки пропозицій. Указ Президента щойно вийшов.

Я абсолютно впевнений, що буде дуже швидке поширення. І це буде добре для всіх тих пластунів, буде добре для всіх інших, які не будуть на вулиці. І це набагато ширша база для нової політичної еліти.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG