Як кажуть, він отримав дзвінок із Вашингтона в останню хвилину, вже коли був у приміщенні білоруського МЗС, і отримав вказівку дати м’якшу відповідь.
Коментують також, що лише одна людина могла змінити вже підписане заступником держсекретаря розпорядження – особисто державний секретар Кондоліза Райс.
Таке рішення пояснюють бажанням дати Мінськові додатковий час на роздуми та залишити йому можливість відмовитися від своїх вимог.
Не слабкість, а стриманість
Ноту Мінська про оголошення персонами нон-ґрата 10 американських дипломатів у Білорусі речник держдепартаменту США Том Кейсі назвав «невиправданою та необґрунтованою».
Коментуючи цю дію, він заявив: «Вона викликана виключно тим, що Сполучені Штати підтримують у Білорусі активістів руху за демократію та громадянські права. І це прикро, оскільки, відверто кажучи, головним наслідком цієї дії буде ще більша ізоляція Білорусі та ще більше відхід її від задекларованого нею прагнення бути повноцінним учасником міжнародної спільноти».
Лише кілька тижнів тому, у березні, Білорусь уже скорочувала кількість американських дипломатів у Мінську вдвічі. Тоді ж на вимогу білоруської влади закрили декілька громадських інтернет-центрів та книжкових фондів, влаштованих Посольством США при білоруських бібліотеках.
Американське посольство тимчасово припинило надання консульських послуг – це означає, що для отримання візи до Америки білоруські громадяни вимушені звертатися до американських консульств в інших країнах. Тоді держдепартамент заявляв: «Ми хотіли б мати кращі стосунки з Білоруссю, але це буде можливо лише тоді, коли уряд цієї країни продемонструє готовність поважати людські права й свободи».
Білоруська влада нервує через заарештовані банківські активи
Тиск Білорусі на посольство США, як вважають, є намаганням домогтися скасування економічних санкцій, націлених особисто проти президента Олександра Лукашенка та інших чільників його режиму.
На сьогоднішній день в Америці заморожено приватні рахунки Лукашенка та ще 15 найвищих посадовців Білорусі. А з листопада 2007 року також заморожено американські активи державного концерну «Білнафтахім», який, як вважають, контролює особисто Лукашенко. Американським підприємцям заборонено вести будь-який бізнес із цим концерном, включно з його представництвами в Україні, Китаї та інших країнах.
Сполучені Штати ж не збираються поступатися своїми вимогами. На прес-конференції у Мінську тимчасовий повірений у справах США Джонатан Мур заявив, що Вашингтон незабаром може розширити санкції відносно інших білоруських підприємств.
За його словами, це відбудеться, якщо влада відмовиться звільнити своїх політичних в’язнів, зокрема, одного з лідерів опозиції Олександра Казуліна, який відбуває 5 з половиною років ув’язнення за участь в організації протестів проти влади Лукашенка.
«Для Америки політв’язні важливіші за дипломатів», – заявив Джонатан Мур. Він попередив представників білоруського уряду, що «ситуація з політичними в’язнями призведе до дуже серйозних наслідків».
Матеріали до теми:
Чому саме тепер загострилася ситуація довкола Абхазії?