Кажуть, свою назву Чорний ліс отримав через те, що тут росли смерекові праліси, від яких він видавався темним. Це понад кілька десятків тисяч гектарів лісу, що тягнеться від Івано-Франківська аж до Бойківщини. У часи національно-визвольних змагань тут діяли головні загони УПА, звідси ішли в бій, згодом тут переховувалися вояки-повстанці.
Ще і зараз чимало безіменних могил є в цьому лісі. Тут починав свій бойовий вишкіл тодішній курінний, а нині голова братства ОУН-УПА Карпатського краю Фотій Володимирський.
«Історія цього лісу до сьогодні пишеться, що тут відбувалося. Чорний ліс – то був бастіон під час визвольної боротьби, де проходили курені, сотні, люди ховалися від облав. Тут велися бої, тут загинули кращі сини і командири нашої визвольної стихії», – пригадує ветеран.
Вшанувати пам’ять тих, чиї могили безіменні
Не всі могили знайдені, не всі герої перепоховані по-християнськи. На їхню пам’ять – каплички, які встановили працівники спеціалізованого лісомисливського науково-дослідного природно-заповідного господарства «Чорний ліс»: одну спорудили торік неподалік села Грабовець, а тепер другу – біля села Завій.
Директор лісгоспу Михайло Лущак розповідає: «Я писав статут Чорного лісу, і перші слова були: «Відродження історичного минулого Чорного лісу». І ми по краплині стараємось, щоб історія жила. Ми ходимо по лісах, ми бачимо, скільки могил є, їх багато. Отак по цій дорозі – і в Посічі, і в Завої, знаємо з розповідей людей, які були очевидцями».
Через Чорний ліс веде не звична асфальтівка, а бетонка. За часів колишнього Союзу це була суперсекретна зона, де ховались військові об’єкти. А тепер працівники лісгоспу виношують нову ідею – збудувати в лісі ще й церковцю.
Ще і зараз чимало безіменних могил є в цьому лісі. Тут починав свій бойовий вишкіл тодішній курінний, а нині голова братства ОУН-УПА Карпатського краю Фотій Володимирський.
«Історія цього лісу до сьогодні пишеться, що тут відбувалося. Чорний ліс – то був бастіон під час визвольної боротьби, де проходили курені, сотні, люди ховалися від облав. Тут велися бої, тут загинули кращі сини і командири нашої визвольної стихії», – пригадує ветеран.
Вшанувати пам’ять тих, чиї могили безіменні
Не всі могили знайдені, не всі герої перепоховані по-християнськи. На їхню пам’ять – каплички, які встановили працівники спеціалізованого лісомисливського науково-дослідного природно-заповідного господарства «Чорний ліс»: одну спорудили торік неподалік села Грабовець, а тепер другу – біля села Завій.
Директор лісгоспу Михайло Лущак розповідає: «Я писав статут Чорного лісу, і перші слова були: «Відродження історичного минулого Чорного лісу». І ми по краплині стараємось, щоб історія жила. Ми ходимо по лісах, ми бачимо, скільки могил є, їх багато. Отак по цій дорозі – і в Посічі, і в Завої, знаємо з розповідей людей, які були очевидцями».
Через Чорний ліс веде не звична асфальтівка, а бетонка. За часів колишнього Союзу це була суперсекретна зона, де ховались військові об’єкти. А тепер працівники лісгоспу виношують нову ідею – збудувати в лісі ще й церковцю.