Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 19:06

Від Єльцина до Медведєва – слова інавгураційних промов і реальність російської демократії


Василь Зілгалов Прага, 7 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Церемонія інавгурації президента Росії Дмитра Медведєва була вже п’ятою за весь час існування інституту російського президентства.Медведєв є третім російським главою Кремля з 1991 року, часу падіння СРСР. Як відрізняються самі церемонії і промови за весь час – від першої до п’ятої інавгурації в Кремлі, від Єльцина до Медведєва?

П’ята церемонія в Андріївському залі Кремля виглядала помпезно, не менш урочистим був і третій президент Росії. Дмитро Медведєв давав присягу як президент під пильним оком його могутнього наставника Володимира Путіна. Та й уся церемонія була побудована так, що ніби наголошувала, що Путін – усе ще головна сила в Росії.

42-річний Дмитро Медведєв мало чим відрізняється від свого попередника зовні, хіба що на два сантиметри нижчий від Путіна, а хода, як зауважили очевидці, у чомусь подібна – так само сильніше розмахує лівою рукою і висуває трохи вперед ліве плече при крокуванні, як і Володимир Путін.

Медведєв назвав у своїй інавгураційній промові найважливішим для нього завданням «розвиток громадянських і економічних свобод».

Хода першого російського президента Бориса Єльцина, як пам’ятають, під час першої інавгурації була швидка і трохи нервова – адже за його короткою присягою у Кремлівському палаці з’їздів КПРС спостерігав президент СРСР Михайло Горбачов.

На другу свою інавгурацію Єльцин прийшов похитуючись, бо перед цим він провів кілька тижнів із серцем у реанімації. Говорив він важко, нечітко. Але обіцяв «поважати і захищати громадянські права і свободи». А після короткої, лише 16-хвилинної церемонії, останньої миті скасували одне із запланованих раніше прийнять.

Після Єльцина настали зміни

Гарматний салют на честь нового президента
Путін, а тепер і Медведєв, перейшли до помпезних, триваліших у часі інавгурацій.

Якщо інавгураційні промови Єльцина мали відбиток його неврівноваженої особистості та стану здоров’я і мало зважали на зовнішні оцінки, то Путін започаткував промови зі специфічним акцентом, більш виважені стосовно можливих зовнішніх реакцій.

Путін у першому президентському виступі у 2000 році зосередився на слові «демократія» і обіцяв «просувати» її – але вже у 2004 році згадав про це лише дуже побіжно, зосередившись на «політичній стабільності та економічному розвиткові».

І якщо у 2000-му Путін згадував про «трагічні сторінки» історії Росії, то у 2004-му називав ці ж самі «сторінки» лише словами «славетні».

Під час першої інавгурації Бориса Єльцина у 1991 році Патріарх Алексій Другий виступав відразу після інавгураційної промови і розпочав із грізного попередження, що «немає ніякого сенсу шукати сьогодні втілення зла в нашій країні і думати, що з його вилученням з політичної сцени автоматично вирішиться все».

Сьогодні ж Патріарх бажав Медведєву «мудрості, витривалості, натхнення» і благословляв на успіхи.

Медведєв говорив спокійно і, серед іншого, пообіцяв дбати про середній клас та його розширення в Росії.

А Путін у своїй прощальній промові сьогодні кілька разів спіткнувся, коли почав говорити про нові перспективи спільної праці владних структур.

Матеріали до теми:

• У Росії відбулася інавгурація Дмитра Медведєва на посаду президента • Путін передає владу і залишається при владі • Володимир Путін: «Попереду на нас чекає інтенсивна робота». Чи настане в Росії новий порядок? (Аналіз) • Адвокат. Шеф «Газпрому». Любитель йоги та Булгакова. Наступний президент Росії. (Портрет Дмитра Медведєва)
XS
SM
MD
LG