Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:58

«Суперечлива приватизація». Що відбувається навколо продажу державних підприємств?


Сашко Лащенко, Марічка Набока «Державні дії з приватизації є неефективними, рішення щодо неї є недостатньо прозорими. Це, зокрема, стосується стратегічних підприємств і монополістів. Продовжувати приватизацію потужних виробничих комплексів заради отримання грошей на поточні видатки є неприпустимим». Про це заявили сьогодні українські економісти.

ГЛАС НАРОДУ:
Ви, як пересічна людина, маєте зиск від приватизації великих українських підприємств?
Дмитро, юрист:
- Не треба приватизувати ті об’єкти, які дають прибуток державі. Але, якщо правильно все робити, то гроші в бюджет йдуть, відповідно й людям теж.
Олена Дмитрівна, пенсіонерка:
- Вважаю, що звичайні люди нічого не отримають.
Денис , слюсар:
- Ні, не маємо. Ці підприємства спеціально загноблюють, щоб потім за безцінь віддати, потім робочі місця скорочують…
Юлія Вікторівна, пенсіонерка:
-

Коли це роблять чесно, а не за безцінь віддають будь-кому, то всій країні від цього краще.
Андрій Герасим, журналіст:
- Однозначно їх треба продавати, великі підприємства не мають бути в державній власності. Тоді й людям зиск буде. Наприклад, «Укртелеком» кожного року втрачає мільярд гривень, через те, що його не приватизують, інвестицій немає.
Яким же може бути подальший продаж державних підприємств, чи справдяться сподівання уряду Тимошенко отримати від нього понад вісім мільярдів гривень?

Приватизація залишається в Україні дуже політизованою, стверджує експерт Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Загальної стратегії продажу державних підприємств досі немає, головне – отримати кошти на поточні видатки, констатує фахівець.

Не поліпшує ситуацію й конфлікт навколо крісла глави Фонду державного майна. Це видно на прикладі одного з найдорожчих підприємств, які наразі залишаються у держави, — Одеського припортового заводу. Відкритий конкурс із його продажу офіційно оголосили в лютому. Проте минулого місяця Президент Ющенко призупинив приватизацію заводу, вважаючи, що вона не відповідає національним інтересам. Андрій Портнов, якого уряд Тимошенко призначив виконувати обов’язки керівника Фонду держмайна, поновив конкурс і призначив його на 20 травня. Портнов послався на рішення Окружного адміністративного суду Києва, який призупинив указ Президента щодо Одеського припортового. Однак Валентина Семенюк-Самсоненко, яка вважає себе главою Фонду, назвала повідомлення про поновлення конкурсу підробкою. А Віктор Ющенко знову зупинив дію розпорядження уряду про відновлення продажу Припортового. У спільному проекті Радіо Свобода і «Нашого радіо» — «Дійова особа»— Валентина Семенюк-Самсоненко закликала не поспішати з приватизацію потужних підприємств, якщо вони зараз ефективно працюють.

«Національне надбання України, яке в нас є, а його залишилося 21 %, було збережено. А якщо стоїть питання приватизації, то його за безцінь ніхто не має права продавати. Бо сьогодні такі об’єкти, як Одеський припортовий завод, вирішують всю економіку держави. Сьогодні 450 мільйонів щорічно лише по цьому підприємству, сьогодні за січень, лютий в півтора раза збільшилися об’єми на виробництві. Людям підняли зарплати, люди працюють. Скажіть мені, будь ласка, якщо за законодавством мета приватизації – це пошук ефективного власника, а держава є ефективним власником, то навіщо його продавати?»

А експерт Олександр Пасхавер вважає, що за великим рахунком Валентина Семенюк не займалася тим, чим має займатися глава структури, що відповідає за приватизацію:

«Всі голови Фонду до неї це були люди, які хотіли робити приватизацію. Вона цього не хоче, а тепер каже, наприклад, що це вона продала в другий раз Криворіжсталь, але це не її заслуга. Вона захворіла в той день».

У цьогорічному держбюджеті визначено, що від приватизації слід отримати більше восьми мільярдів гривень. Глава уряду Юлія Тимошенко заявляла раніше, що одержані гроші підуть, зокрема, на виплати ошуканим вкладникам Ощадбанку. Оксана Овчаренко, керівник відділу фінансових питань приватизації Міністерства фінансів нагадала, які ще ласі підприємства можна в Україні продати:

«Укртелеком», Одеський припортовий, енергетичні компанії… Є план приватизації, згідно з яким ці етапи проходять. Щодо «Укртелекому», то йде підготовка об’єкту згідно з планом. Планова сума згідно з Законом «Про Державний бюджет» 8,9 мільярда».

Економіст Валерій Воротін
Незважаючи на труднощі, на конфлікт навколо крісла керівника Фонду держмайна, приватизація в Україні йде, констатує економіст Валерій Воротін. За його даними, за перші місяці нинішнього року вже продали понад півтори тисячі державних підприємств. Але... У цьогорічному держбюджеті визначено, що від приватизації слід отримати більше восьми мільярдів гривень. Наразі вдалося виручити від продажу державних підприємств 528 мільйонів. Тобто, з такими темпами за рік набереться два-три мільярди, значно менше запланованого. Інший експерт, Юрій Рубан, зауважує, що чітких, вичерпних орієнтирів для приватизації в держбюджеті немає.

«Там є цифра, її можна по різному тлумачити. Ця цифра 8,9 ніколи не розшифровувалася. Треба зауважити, що не менше року потрібно, щоб грамотно підготувати великі підприємства, наприклад, «Укртелеком», до приватизації».

Не можна гроші від приватизації «проїдати», як це робиться зараз. Треба витрачати їх передусім для розвитку стратегічно важливих галузей, підприємств, які продуктивно працюють. Так оцінює приватизаційні перипетії колишній голова Фонду держмайна, нині депутат від Партії регіонів Михайло Чечетов.

«У нас уже застарілі техніка на підприємствах,треба все оновлювати, адже нас скоро виштовхають з ринку. А ми хочемо гроші отримати, з’їсти їх і забути! А ми живемо одним днем! На жаль, сьогоднішній уряд ставить політичні інтереси вище інтересів країни».

На початку цього року уряд оприлюднив список із 28-ми підприємств, які планували продати. Серед них, зокрема, значаться і такі гіганти, як державний оператор фіксованого зв''язку «Укртелеком», Одеський припортовий завод. Але час, коли вони точно підуть з молотка, експерти прогнозувати не наважуються.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG