Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 22:10

9 травня – день, коли згадують війну


Леся Бакалець Київ, 9 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Традиційною ходою ветеранів Хрещатиком, загальнонаціональною хвилиною мовчання та урочистостями у Музеї історії відзначили День перемоги у Києві. З особливостей: у святковій колоні йшов Президент, поруч ніде не було видно прем’єра Юлії Тимошенко, людей на тротуарах було небагато, а на майдані Незалежності можна було почути і російську патріотичну музику.

Урочиста хода Хрещатиком була повною протилежністю того, що відбувалося в Москві: замість демонстрації військової сили – демонстрація лібералізму і відсутності будь-якої режисури подій.

Усе розпочалося з традиційного запізнення: поки оркестр переминався з ноги на ногу, а люди поступово збиралися на тротуарах, з гучномовців лунали військові пісні.

Спочатку «Катюша» та «Дєнь победи», а потім, несподівано, – «Офіцери, росіянє!» – пісня Олега Ґазманова, написана вже у пострадянській Росії.

Дехто на тротуарах спантеличено стенув плечима, але більшість не звернула на те жодної уваги. Тим паче, що одяг багатьох прикрашали помаранчево-чорні георгіївські стрічки.

На моє запитання, що це означає, здебільшого чула відповідь, що, мовляв, «там хтось роздавав, от я й узяв». Напис на звороті стрічки красномовніший – «9 мая.ру».

Але ось оркестр рушив, і за ним з’явилася перша лава ветеранів.

Посередині Президент. На його руку опирається старенький дідусь у цивільному костюмі. Поруч ідуть Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк та секретар РНБО Раїса Богатирьова.

Простоту дійства доповнювали молодші діти Президента, які щоразу відпускали руку матері Катерини Ющенко і підбігали наперед. Далі йшли ветерани різних районів столиці, в орденах та медалях. Їх зустрічали «негустими оплесками» та вітальними вигуками.

Замикали процесію представники Комуністичної партії України.

Не всі потрапили на виступ Президента, не всі погоджуються на примирення

За майданом Незалежності на ветеранів чекали автобуси, щоб відвезти до національного Музею історії Великої вітчизняної війни. Розвідникові Івану Івановичу місця у транспорті не вистачило, попри 32 медалі, звання лейтенанта, полон та інвалідність.

«Мало автобусів дали, всього 60 чоловік із нашого Шевченківського району змогли поїхати. Я інвалід війни першої групи – але ж я не буду лізти, я ж не нахабний», – каже ветеран.

Скромність не дозволила йому почути вітальну промову Президента, виголошену біля Музею, і обіцянку – «докласти максимум зусиль, щоб держава дбала і підтримувала ветеранів».

Також Віктор Ющенко зробив чергову спробу примирити воїнів УПА та Червоної армії, що викликало невдоволену реакцію деяких присутніх.

«На окупованих територіях український народ розгорнув масовий партизанський рух, який за своїми масштабами був одним із найпотужніших у Європі. Героїчний супротив фашистським загарбникам чинили мужні борці за незалежність України – воїни УПА. Українці боролися в різних арміях, але проти спільного ворога – нацизму. Перемога у Другій світовій війні відкрила українцям шлях до здобуття в 1991 році державної незалежності», – нагадав Президент.

У Другій світовій війні, за різними підрахунками, загинуло від 8 до 10 мільйонів українців. Саме територія України стала основною ареною воєнних дій. Із усіх республік колишнього Радянського Союзу найбільшими виявилися матеріальні та людські втрати саме України.
XS
SM
MD
LG