Французька Liberation пише, що за опитуваннями, 70 відсотків сербів підтримують інтеграцію до Європейського Союзу. Але якою ціною? Розкол у панівних верхах після проголошення незалежності Косова засвідчив, що багато громадян не збираються жертвувати національною гордістю заради вступу до ЄС. Водночас, прагматики типу президента Тадича вважають, що Сербія не може залишатися в ізоляції. Напередодні виборів Брюссель почув заклики прозахідних сил, вважає видання. Була підписана угода між ЄС та Сербією про стабілізацію й асоціацію, що після набуття чинності матиме не лише велике символічне значення, але й дозволить закордонним інвесторам створити в країні багато робочих місць. Окрім цього, сторони уклали угоду про безкоштовну видачу віз деяким категоріям сербів. Тоді як націоналісти називають ці угоди платою за зраду та відмову від Косова.
На шпальтах британського щоденника Guardian британський критик українського походження Борис Раїнчук дає оцінку п’єсі Стіва Вотерза «Швидка праця» на українську тему, що йде у театрі міста Лідса: «Це історія українського іммігранта Віктора, якого торгівці людьми привозять до Англії працювати на рибній фабриці. Мова, що там використовується, годилася б для задніх рядів футбольного сектора, що є нетиповим для східних європейців. Це потужна і добре написана п’єса, яка виразно демонструє соціальні складнощі як в Україні, так і серед іммігрантів у Британії. Крейґ Келлі, актор, що грає Віктора, виглядає і звучить, як справжній українець. Всі на сцені мають правильні східноєвропейські акценти, і навіть українська їжа виглядає, як те, що там їдять: картопляні салати та сардельки. Віктор намагається боротися із системою зсередини, засновуючи власну компанію з найму робочої сили, щоб залучити більше працівників зі Східної Європи й намагатися чесно з ними поводитися. Проте з розвитком п’єси він стає корумпованим і врешті-решт починає експлуатувати своїх робітників». Вистава змальовує також корупцію в Україні, де населення розділене між тими, котрі грають за правилами грошової системи, і тими, що відмовляються від цього. А ці правила в тому, що той, хто не платить, не одержує. Така собі людська перспектива на битву між комунізмом і капіталізмом, завершує критик щоденника Guardian.
Матеріали до теми:
Сербія напередодні виборів до парламенту, виборів шляху країни