Найзахідніша область України забезпечує себе зерном усього на 30 відсотків від потреби. Решту хліба доводиться завозити. На значні обсяги доставки накладаються транспортні витрати – довозити до Закарпаття найдалі й найважче, ніж до інших регіонів держави. Це все накладає відбиток на ціну хліба.
Днями на найвищих щаблях влади пообіцяли дати регіонам хліба, закупленого за цінами трирічної давнини і таким чином знизити його вартість. Але чомусь, коли закарпатська влада підготувала угоду про постачання зерна з Державного резерву та попросила надати рахунки, на які потрібно пересилати кошти для оплати хліба, відповіді не отримала, каже начальник управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДА Іван Паук.
«Система Держрезерву здійснює інтервенцію для стабілізації ринку, то система повинна працювати так, щоб маючи свої підприємства на території області, то на ці підприємства має бути переміщене зерно, і воно постійно мусить мати борошно. Але на виконання Постанови уряду № 55 Держкомрезерв не перемістив зерно на підприємство, зі свого боку не підписав угоду, і рахунки на попередню оплату не надав. Область, зі свого боку, зробила все для виконання цієї постанови, а Держрезерв не зробив», – зазначив Іван Паук.
Ціни зросли через непродуману політику Держрезерву?
В управлінні агропромислового розвитку стверджують, ціни на хліб у Закарпатті ростуть через… обіцянки уряду знизити їх. Приміром, досі борошно вищого ґатунку в краї продавали за ціною 1,87 гривні за кілограм. Керівництво Державного резерву пообіцяло здійснити інтервенцію, в результаті якої борошно ніби подешевшає і коштуватиме… 1,91 гривні за кілограм, тобто дорожче на 4 копійки. Почувши такі обіцянки, виробники борошна в Закарпатті підвищили ціни і нині продають кілограм вищого ґатунку за 2 гривні 12 копійок.
Зупинити зростання вартості хліба зможе лише хороший урожай, переконаний головний аграрій Закарпаття Іван Паук: «Ми в очікуванні непоганого врожаю в цьому році. Ми можемо так говорити, дивлячись на те, в якому стані вегетація і який стан озимих посівів. Ціна на пшеницю не зросте лише через одну причину: її на внутрішньому ринку буде достатньо. Хоча, як ми бачимо, витрати з вирощування постійно зростають».
Парадокс: при дорожчому борошні хліб у Закарпатті найдешевший
І поряд з усім цим посадовці Закарпаття спостерігають просто парадоксальну ситуацію на ринку виробництва хліба: навіть попри зростання вартості зерна й борошна цей продукт в області не дорожчає.
Приватний хлібороб із Ужгорода пояснив це Радіо Свобода так: «Річ у тім, що у нас є ще перехідні запаси борошна, і ми ще можемо їх використовувати і якось конкурувати на ринку Але я боюся навіть подумати про те, коли доведеться купувати борошно за нинішніми цінами і якою тоді стане ціна хліба…».
Дякуючи старим запасам, хліб у Закарпатті нині найдешевший в Україні – в середньому на 12-25 копійок менше, ніж в інших регіонах. Керівники області таку ситуацію ніби й схвалюють, але й передбачають, що довго так тривати не може. Вони кажуть, нині майже всі виробники хліба працюють на умовах рентабельності усього в 2-3 відсотки. Але з такими мізерними прибутками вони не можуть собі дозволити ні оновлення технологій, ні підвищення заробітних плат, тому до банкрутства найважливіших суб’єктів господарювання області рукою подати…
Днями на найвищих щаблях влади пообіцяли дати регіонам хліба, закупленого за цінами трирічної давнини і таким чином знизити його вартість. Але чомусь, коли закарпатська влада підготувала угоду про постачання зерна з Державного резерву та попросила надати рахунки, на які потрібно пересилати кошти для оплати хліба, відповіді не отримала, каже начальник управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДА Іван Паук.
«Система Держрезерву здійснює інтервенцію для стабілізації ринку, то система повинна працювати так, щоб маючи свої підприємства на території області, то на ці підприємства має бути переміщене зерно, і воно постійно мусить мати борошно. Але на виконання Постанови уряду № 55 Держкомрезерв не перемістив зерно на підприємство, зі свого боку не підписав угоду, і рахунки на попередню оплату не надав. Область, зі свого боку, зробила все для виконання цієї постанови, а Держрезерв не зробив», – зазначив Іван Паук.
Ціни зросли через непродуману політику Держрезерву?
В управлінні агропромислового розвитку стверджують, ціни на хліб у Закарпатті ростуть через… обіцянки уряду знизити їх. Приміром, досі борошно вищого ґатунку в краї продавали за ціною 1,87 гривні за кілограм. Керівництво Державного резерву пообіцяло здійснити інтервенцію, в результаті якої борошно ніби подешевшає і коштуватиме… 1,91 гривні за кілограм, тобто дорожче на 4 копійки. Почувши такі обіцянки, виробники борошна в Закарпатті підвищили ціни і нині продають кілограм вищого ґатунку за 2 гривні 12 копійок.
Зупинити зростання вартості хліба зможе лише хороший урожай, переконаний головний аграрій Закарпаття Іван Паук: «Ми в очікуванні непоганого врожаю в цьому році. Ми можемо так говорити, дивлячись на те, в якому стані вегетація і який стан озимих посівів. Ціна на пшеницю не зросте лише через одну причину: її на внутрішньому ринку буде достатньо. Хоча, як ми бачимо, витрати з вирощування постійно зростають».
Парадокс: при дорожчому борошні хліб у Закарпатті найдешевший
І поряд з усім цим посадовці Закарпаття спостерігають просто парадоксальну ситуацію на ринку виробництва хліба: навіть попри зростання вартості зерна й борошна цей продукт в області не дорожчає.
Приватний хлібороб із Ужгорода пояснив це Радіо Свобода так: «Річ у тім, що у нас є ще перехідні запаси борошна, і ми ще можемо їх використовувати і якось конкурувати на ринку Але я боюся навіть подумати про те, коли доведеться купувати борошно за нинішніми цінами і якою тоді стане ціна хліба…».
Дякуючи старим запасам, хліб у Закарпатті нині найдешевший в Україні – в середньому на 12-25 копійок менше, ніж в інших регіонах. Керівники області таку ситуацію ніби й схвалюють, але й передбачають, що довго так тривати не може. Вони кажуть, нині майже всі виробники хліба працюють на умовах рентабельності усього в 2-3 відсотки. Але з такими мізерними прибутками вони не можуть собі дозволити ні оновлення технологій, ні підвищення заробітних плат, тому до банкрутства найважливіших суб’єктів господарювання області рукою подати…