Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:32

Як зупинити екстремізм на стадіонах? Європейський досвід для України


Богдана Костюк Київ 14 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Понад десяток російських футбольних уболівальників не потраплять до Великобританії, на фінал Кубка УЕФА з футболу. Їм заборонено в‘їзд до Британії через правоекстремістські висловлювання та участь у бійках на расовому ґрунті на стадіонах. Напередодні Євро-2008 УЕФА залучає експертів із національних федерацій, органів правопорядку, футбольних клубів для боротьби з поширенням екстремістської, расистської ідеології на стадіонах. Досвід європейських країн вельми важливий і для України, яка за чотири роки має приймати європейську футбольну першість. Цьому було присвячено українсько-німецький семінар у Києві.

Магбу Алаїн народився в Індії, 25 років тому приїхав до Києва, де навчався у КПІ. Закохався у киянку- однокурсницю, одружився. Залишився у Києві і працює у великій міжнародній компанії. Від першого дня перебування в Україні вболіває за футбольний клуб «Динамо» Київ.

Говорячи життя і футбольні пристрасті в Україні, Магбу Алаїн зазначив: «Життя для чужинців в Україні стає складнішим. Раніше я ніколи не боявся увечері прогулятися з родиною по київських вулицях, я мав абонемент на футбол від фан-клубу київського «Динамо». Але минулого року на одному з матчів стався прикрий інцидент: якісь підлітки, трохи напідпитку, ображали мене і мого друга, теж з Індії. Тепер я футбол дивлюся по телебаченню. Хоч я думаю, що екстремістські настрої в Україні спричиняють соціальні проблеми».

Отже, що може і що повинна зробити Україна, щоб запобігти поширенню екстремізму, расизму взагалі і на стадіонах зокрема? Власного досвіду Україні, яка ще кілька років тому вважалася однією з найбільш толерантних в Європі, бракує.

Україна розробила План протидії расизму та ксенофобії

І тут «вступають у гру» більш досвідчені європейці – експерти Ради Європи, урядів Німеччини, Австрії та Франції. За сприяння європейських фахівців, Україна розробила План протидії расизму та ксенофобії. Серед іншого, він передбачає внесення змін до чинного законодавства і проведення виховної та освітньої роботи серед українців, у першу чергу серед молоді та соціально незахищених верств населення. Адже саме невлаштовані люди найчастіше шукають ворога серед «інакших», каже помічник міністра внутрішніх справ Олег Мартиненко.

Із ним згоден і експерт Міністерства у справах сім‘ї та молоді Костянтин Захаренко: «Ми дуже активно співпрацюємо з молодіжними організаціями у цьому плані. І одним із напрямків є залучення молоді національних меншин до служби в органах державної влади. Дійсно, ми бачимо багато проблем. Потрібна постійна увага держави».

А директор Інформаційного представництва Ради Європи Олександр Павличенко наголошує: «Рада Європи пильно стежить за проблемами зростання насильства на європейському континенті, зокрема, у кожній з держав-членів Ради Європи. Відбувається обговорення і прагнення встановити механізми застереження щодо подальшого розвитку цього небезпечного явища. Європейська конвенція захисту прав людини є такою перепоною. У ній чітко сформульовано, що фашистські погляди, погляди, що містять вияви расової нетерпимості, ксенофобні погляди не мають підстав бути захищеними структурами як на національному рівні, так і в Європейському суді з прав людини».

Рада Європи, УЕФА, Інтерпол, аналітичні центри розробляють рекомендації для країн, які приймають міжнародні футбольні матчі та чемпіонати, зазначає Штефан Хробот, директор представництва німецького Фонду Фрідріха Еберта. Ці рекомендації, доповнені національними довідками, буде розповсюджено в Україні та Польщі, які прийматимуть Євро-2012.
XS
SM
MD
LG