Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 14:38

Рівне: журналісти з’ясовували стосунки зі владою… за круглим столом


Валентина Одарченко 19 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – На першому місці серед проблем стосунків преси і влади на Рівненщині і Волині є доступ до інформації – такі результати опитування, проведеного у Рівному та Луцьку Незалежною медіа-профспілкою. Чому трапляється так, що інформація іноді доходить до громадськості запізно або ж є необ’єктивною, з’ясовували журналісти і представники влади під час круглого столу у Рівному.

Преса і влада - за столом переговорів
Показовий випадок стався на сесії Рівненської ради у березні цього року. Журналістів не допустили у залу засідань у той час, коли там мали слухати питання з приводу перейменування вулиць, тим часом як офіційно сесія працювала у відкритому режимі.

Журналісти виступили із заявою, у якій висловили протест щодо протизаконних дій депутатського корпусу, зазначивши, що таким чином він перешкоджає журналістській діяльності. Вони звернулися до прокуратури, слухання перенесли, наступного разу вони відбувалися за присутності преси.

Таємниця слідства чи інформаційна потреба

Подібних випадків, котрі свідчать про небажання посадовців оприлюднювати інформацію, яка цікавить громадськість, на Рівненщині достатньо.

Як розповіла журналістка газети «Рівне Вечірнє» Мирослава Шершень, вона звернулась до начальника міської міліції, а той порадив попросити дозволу на його коментар у центрі громадських зв’язків.

За словами голови рівненської організації незалежної медіа-профспілки Сергія Штурхецького, «в обласному управлінні міліції ходив наказ, який забороняв будь-кому з керівників давати коментарі».

Нині такої практики не існує, запевняє начальник міської міліції Ярослав Голомша, однак буває, що міліціонери «перестраховуються». Іноді це пояснюється таємницею слідства, але тоді журналісти починають спілкуватися лише зі свідками подій. Цього, переконаний пан Голомша, недостатньо: «Коментарі не з перших уст дещо вводять в оману людей. Деякі юристи можуть використати ці коментарі для того, щоб справа взагалі не дійшла до суду. Але ми вже обговорювали це питання, і найважливіше, щоб інформація якісно подавалася. Питання про те, щоб її не подавати, не стоїть взагалі, але потрібно подавати кваліфіковано. Будемо виправляти ті помилки, які вже десь, можливо, і були».

Журналісти – теж дослідники

Із вищезгаданих причин за останні місяці кілька разів інформація про кримінальні події у перекрученому вигляді виливалася на сторінки газет. Однак, запевнив перший заступник прокурора області Володимир Мойсеєць, рівненські журналісти часто своєю працею, навпаки, сприяють слідству – як-от це було під час конфлікту міліціонерів з лісовими браконьєрами у селі Переброди.

«Вони коли знімали... – ми зараз вашу роботу у кримінальній справі будемо застосовувати як доказ. Це як приклад позитивної співпраці, ми це використали на практиці. А заборонами нічого хорошого не зробимо», – зазначив Володимир Мойсеєць.

Судам довіряють менше, але все частіше до них ідуть

Журналісти стали наполегливішими у відстоюванні професійних прав на отримання інформації. Опитування показало, що найвідкритішим органом влади на Рівненщині є облдержадміністрація – за останній рік жодне спірне питання з життя області не лишилося без коментарів, за якими зверталася преса, а окремі проблеми, підняті журналістами, отримали вирішення саме завдяки чіткій взаємодії місцевої влади і ЗМІ – як-от стосовно знешкодження боєприпасів на полігоні поряд із костопільськими селами.

Рівненські журналісти назвали найнижчим рівень відкритості судів. До речі, судді досі часто сприймають диктофон як стаціонарну аудіоапаратуру і забороняють користуватися ним під час відкритих засідань. Тим часом диктофон для журналіста, особливо під час слухань заплутаних справ з численними епізодами, є гарантією чіткого відтворення суті. Однак журналісти й самі часто бувають стороною у судах. І все частіше – позивачами, у тому числі з приводу перешкоджання їхній законній професійній діяльності.
XS
SM
MD
LG