Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:59

Грузини сьогодні обирають парламент


Сергій Драчук На 150 депутатських місць претендують кандидати від правлячої партії «Єдиний національний рух» та 11 опозиційних організацій. За даними опитування громадської думки, правляча партія набере більшість голосів у новому парламенті. У той же час представники опозиції уже заявляють, що влада спробує сфальсифікувати результати голосування і погрожують масовими демонстраціями. За процесом голосування спостерігатимуть близько 11 тисяч місцевих та закордонних представників. Вибори вважатимуться такими, що відбулися за будь якої явки виборців. Парламент Грузії обирається на 4 роки.

Прага, 21 травня 2008 (RadіoSvoboda.ua) – Парламентські вибори в Грузії завершують півріччя бурхливих подій, протягом яких грузинська політика перетворилася з «театру одного актора» на плюралістичнішу, але й хаотичнішу систему. Чимало з тих, хто розчарувався у владі президента Міхеїла Саакашвілі, водночас наляканий радикалізмом і впертістю опозиції, яка наперед списує свій прогнозований програш на виборчі фальсифікації влади.


Усі опитування свідчать, що більшість зі 150 мандатів грузинського парламенту 3 з половиною мільйони виборців Грузії віддадуть владному нині Об’єднаному національному рухові, фактичній партії президента Міхеїла Саакашвілі.

Головне ж питання, на думку аналітиків, у тому, як поведеться в новому парламенті розколена опозиція і як цей парламент уживатиметься з президентом.

Директор досліджень Інституту Середньої Азії й Кавказу Університету імені Джонза і Гопкинза у США Сванте Корнелл звертає увагу, що грузинська політика, за його словами, дуже поляризована.

«Усе стоїть на особистостях. Між політичним акторами немає жодної довіри й бажання діалогу. А з боку опозиції ще є й схильність виходити на вулиці замість того, щоб сідати за переговори з супротивниками», – каже дослідник.

Народ хотів зміни політики, і політика змінилася

Коли в листопаді минулого року опозиція влаштувала масові протести в Тбілісі з закликами покласти край одноосібному переважанню президента в політиці країни, Міхеїл Саакашвілі відповів розгоном демонстрацій, запровадженням надзвичайного стану і тимчасовими обмеженнями на неурядові засоби інформації. Цей крок значно погіршив його репутацію і в країні, і за кордоном.

Та Саакашвілі оговтався і вже в січні виграв дострокові президентські вибори – хоча й отримав цього разу 52 відсотки голосів, а не 96, як у 2004 році, коли він був героєм «революції троянд».

Відтак Саакашвілі здійснив низку кроків, які мали засвідчити, що він розуміє потреби і своїх прихильників, і опозиції. Його владна партія пішла в парламенті на зміни до виборчого законодавства, фінансовані державою засоби інформації роблять усе, щоб виглядати врівноваженими, а сам президент додав до своєї риторики чимало болючих внутрішніх питань – таких, як створення нових робочих місць чи відновлення мережі газопостачання.

За словами аналітиків, змінилася не тільки риторика, а й фактична політика. Наприклад, тепер Саакашвілі й його прихильники вже не вважають, що вільний ринок сам по собі вирішить усі проблеми, каже Сванте Корнелл: «Вони відходять від такої собі неоліберальної економічної й соціальної політики, яка нібито мала б сама привести до зростання економіки й поліпшень, а влада б нічого не мала й робити. Тепер вони намагаються й на соціальні потреби звертати увагу».

А Об’єднаний національний рух заповнив свій виборчий список великою кількістю нових облич.

На думку Сванте Корнелла, більшість учасників масових минулорічних демонстрацій «хотіли виправлення політики влади, а не конче зміни режиму». Тож, каже дослідник, у цьому сенсі грузинська влада, мабуть, зробила достатньо – «принаймні для того, щоб стати першою на виборах, і, можливо, й достатньо, щоб утримати більшість».

Радикальна опозиція наперед заявляє про шахрайства

Тим часом найбільший антиурядовий блок, Об’єднана опозиція на чолі з недавнім кандидатом на президента Леваном Ґачечіладзе, за прогнозами, посяде друге місце з великим відривом від владної партії.

Це об’єднання дев’яти партій на словах заявляє, що готове до співпраці з іншими силами. Але водночас воно не припиняє закликати до відставки щойно переобраного Міхеїла Саакашвілі з президентської посади і, як вважають, навряд чи піде на конструктивні відносини з владою.

Але попри те, що за всіма опитуваннями це об’єднання значно відстає від владної партії, воно впевнене, що обов’язково переможе, а інший результат наперед називає сфальсифікованим.

«Якщо вибори будуть чесні, ми готові співпрацювати і йти на переговори будь із ким. Але тільки якщо вибори не будуть сфальсифіковані. А якщо ж влада безсоромно сфальсифікує вибори і набере в парламенті значну більшість, це матиме серйозні наслідки. В такому разі жодної співпраці бути не може», – заявляє один із чільних представників Об’єднаної опозиції Ґія Тортладзе.

Критики ж кажуть, що цей блок лише використовує твердження про виборчі шахрайства для того, щоб підвищити свою популярність.

Вакуум для конструктивної опозиції

Це створює дещо особливу ситуацію, каже Сванте Корнелл: «У Грузії існує великий вакуум, бо є багато людей, які не задоволені владою, але водночас не відчувають довіри й до опозиції».

На думку американського дослідника, в нинішній грузинській політиці наразі бракує центристських сил, які могли б удовольнити більшість виборців.

На таку роль претендують дві партії – правоцентристські республіканці і новостворені християнські демократи. Обидві висловили бажання співпрацювати з владою, хоча теж вимагають від неї чесних виборів.

Християнсько-демократичний рух, який виник щойно в лютому і заявляє про свою позицію «захисту грузинського православного християнства», різко збільшує кількість своїх прихильників.

По Тбілісі гуляють непідтверджені чутки, ніби ця партія таємно співпрацює з владою і навіть фінансується нею. Лідер християнських демократів, недавній телеведучий і керівник редакції інформації опозиційного телеканалу «Імеді» Ґіорґі Тарґамадзе, відкидає такі припущення як «наклеп».

Республіканська партія, яка в лютому вийшла з Об’єднаної опозиції, тепер по суті критикує цю опозицію. Лідер республіканців Давіт Усупашвілі говорить, що серед опозиціонерів «чимало ще безвідповідальніших, ніж нинішня влада». Ця партія популярна серед інтелектуалів і середнього класу.

Але, за прогнозами, і Християнсько-демократичний рух, і Республіканська партія перебувають десь на межі 5-відсоткового прохідного бар’єру і можуть і не потрапити до нового парламенту.

Матеріали до теми:

• Парламентські вибори в Грузії критичні для її майбутнього

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG