Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 15:17

Куди заведе Україну доба новітньої двогетьманщини?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Вашому комп''ютері для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку «завантажити» та вибрати «Save Target As...» або «Зберегти Об''єкт Як...» та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Володимир Стретович, Ольга Боднар
Гості Свободи: Володимир Стретович – народний депутат (НУНС), Ольга Боднар - народний депутат (БЮТ)

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

Юлія Жмакіна: Після історії з компанією «Венко»( це прикерченська компанія, яка отримала ліцензію на користування надрами континентального шельфу Чорного моря), з ФДМУ, з тією ж інфляцією, і коли Прем’єр не виконує укази Президента, можна говорити про фактичне двовладдя в країні?

Володимир Стретович: Колись у дитинстві я бачив польський фільм «Ставка більша за життя». І от сьогодні ставка на президентську посаду 2010 року затьмарює очі тим, хто повинен був в абсолютному консенсусі і в порозумінні працювати цілковито на державу в цілому.

Пам’ятаєте, коли в січні 2005 року Юлію Володимирівну призначали Прем’єром, прозвучала теза про те, що був підписаний 2 липня відповідний секретний протокол, за яким Президент зобов’язувався призначити Юлію Володимирівну, якщо він буде Президентом, то вона буде Прем’єр-міністром.

Я думаю, що сьогодні суспільство і всі політики повинні вимагати від них усамітнитися вдвох і врешті-решт народити протокол, а хто все ж таки буде Президентом і Прем’єром у 2010 році?

Після цього треба приступи до рутинної щоденної роботи, тому що ми виставляємося посміховиськом в очах тих, хто нас слухає, в очах світової громадськості і в результаті мусимо констатувати чисто по Крилову: «Когда в друзьях согласья нет, на лад их дело по пойдёт». Тобто, ми можемо зараз використовувати термін «двовладдя»?

Володимир Стретович: Можемо, тому що є два центри прийняття рішень і впливу. Це Секретаріат Президента і Кабінет Міністрів.

Завдання полягає в тому, що їх на індивідуально-особистісному рівні можна усунути і розподілити повноваження, тобто спільно одним вирішувати одне, другим інше.

Але ставка президентських виборів 2010 року настільки велика, що це протиріччя сьогодні існує. І не будемо ховати голову в пісок.

Є такий для спілкування сайт «Однокласнікі». Один із наших слухачів, він українець з Канади, написав: «Юлю, напишіть, ми чесно не розуміємо, чому молодий реформатор Президент, прекрасна і енергійна Прем’єр-міністр, молодий спікер парламенту не можуть будувати, йти вперед, робити реформи?»

Пані Боднар, спробуйте пояснити. Ну, і про двовладдя.


Ольга Боднар: Двовладдя чи не двовладдя, я сказала б так: ставка зараз – це не вибори якогось там року, а інтереси України. За цими виборами якраз і нівелюється оте важливе, з яким ми прийшли тоді на Майдан разом, і завдяки чому Президент отримав таку величезну підтримку.

Всіма нівелюються? Можна, я уточню?

Ольга Боднар: Я продовжу. Я скажу, ким нівелюються.

Я хочу сказати, що в мене складається враження, що зараз у нас є два пацієнти. Один пацієнт нормальний, з температурою 36,6, а другого трошки лихоманить, у нього температура трошечки стрибає з 40 градусів на 35. Біда, мабуть, в тому, що цей пацієнт трошки дійсно лікується не від того.

Є в нас дуже велика проблема, про яку неодноразово говорилося, на спільних засіданнях коаліції піднімалося питання. Я знаю, що наші колеги з НУНС це питання неодноразово піднімали. Але віз і нині там. Проблеми вирішити дійсно поки що не вдається.

Я погоджуюся з паном Володимиром, що виявляється так, що комусь ці вибори надзвичайно є принциповими. Але я дуже добре пам’ятаю цю притчу в Біблії. Пам’ятаєте, коли дві жінки прийшли і кажуть, що це моя дитина. І як розсудили? Сказали, що давайте ми зараз її розріжемо навпіл.

Я боюся, що хтось згодиться навіть розрізати навпіл Україну заради цього.

Володимир Стретович: Пані Олю, скажіть, будь ласка, якщо ти назвався політиком, то політика – це мистецтво компромісу, це мистецтво поступитися в меншому, щоб досягти більшого. І ми вже, як Ви називаєте, одного з нормальною температурою, а другого з температурою, що скаче (радіослухачі абсолютно розуміють, про що йде мова), то можуть таке заявляти.

А може, як кажуть німці, обоє «цвай», однакові, може обом треба дорікнути.

Я Вас просив би, давайте будемо об’єктивними, тому що ми є виразниками волі народу. Повірте, ми не є виразниками волі наших лідерів. Лідери підуть в історію з часом, а Україна, держава, залишиться. І сьогодні валити на одного, що правий той, а не той, є абсолютно недоречним на широку слухацьку аудиторію Радіо Свобода.

Ольга Боднар: Я з Вами погоджуюся в тому плані, що толерантність і узгодженість дій має бути в обов’язковому порядку, тому що ми маємо вирішувати разом з вами однакові, або наші політичні сили мають вирішувати однакову мету.

Тому я хотіла сказати, що, звичайно, хотілося б побільше такої толерантності, яка лунає з боку жіночої половини тієї нашої коаліції…

До виборів буде тривати ця колотнеча? Чи є інший вихід?

От, наприклад, частина представників фракції НУНС оригінальний документ підписали: «Сім кроків назустріч до здорового глузду». Один із підписантів – пан Стретович.

Чи хтось дослухався до цих кроків? Ну, там елементарні, здавалося б, речі. Припинити, наприклад, дебати, спекуляції довкола різних варіантів Конституції, внести зміни до бюджету і таке інше.


Володимир Стретович: В Україні, яка прагне демократії, розвитку, слухають будь-яку думку, особливо коли підписалися не один депутат, а четверо, і ще багато не підписалося.

Питання йшло про те, щоб збити піну напруги.

Давайте забудемо про Конституцію. Сьогодні Конституція, що можна працювати. Є парламентська коаліція, яка створена легальним шляхом, є Президент, який всенародно обраний.У нас маса економічних питань, які треба вирішувати спільно... Але комусь дуже не хочеться, щоб хтось вивищився над іншим, комусь дуже хочеться підставити ніжку один одному.

То я за те, щоб відверто, набравшись хоробрості, краще, як кажуть, жахливий кінець, ніж жах без кінця. От ми зараз живемо в жахові без кінця.

То треба поставити крапку і сказати, що ми не здатні. Тому що пані Оля, може, мимохіть, а може, свідомо сказала, що вибори будуть і так далі…

Так невідомо, коли?

Володимир Стретович: Так. А я хочу запитати: вибачте, ми ж тільки півроку, як працюємо…

Ольга Боднар: Я мала на увазі вибори Президента України…

Шановні гості, два центри. Вибори 2010 року. Що відбудеться з цими двома центрами влади, які видають укази, скасовують один одного…?

Володимир Стретович: Юлія Володимирівна два тижні тому, зустрічаючись зі всією фракцією, коаліцією сказала, що я 20 років обіцяла - 200 разів мені не повірили.

Я хочу сказати, щоб вона ще один раз пообіцяла, їй повірили, розписали партитуру, хто Президент, хто Прем’єр, заспокоїли суспільство і успішно будували Україну. Роботи вистачить на всіх.

Ольга Боднар: Я з паном Володимиром погоджуюся, тому що неодноразово заявляли, що робота коаліції буде саме таким чином відбуватися, якщо всі партитури будуть грати за визначеними сценаріями.

Це абсолютно правильно. І неодноразово заявлялося, що в такому випадку все буде працювати так, як воно має працювати на інтереси України.

Але наразі виглядає, що Україна, наче, й велика країна, а поділити і вжитися в ній дуже важко двом...

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG