Доступність посилання

ТОП новини

Україна, Угорщина, Молдова та Румунія обмінюються досвідом вирішення проблем нацменшин


Кирило Булкін Київ, 21 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Як найефективніше розв’язати проблеми національних меншин? Наскільки законодавство тієї чи іншої європейської країни здатне забезпечити їхні права? Що має робити держава для підтримки своєї діаспори? Ці питання всебічно й ретельно вивчали експерти громадянського суспільства України, Молдови, Румунії та Угорщини. І в результаті написали книжку «Міжетнічні відносини, права меншин та безпекові виклики: погляд з чотирьох країн».

Україна, Молдова та Румунія давно співпрацюють на експертному рівні у вивченні проблем, пов’язаних із правами національних меншин та відносинами «більшість-меншість». Долучення до цієї трійки Угорщини надало співпраці новий вимір.

Координатор української групи експертів Сергій Герасимчук зазначив: «Порівнюючи ці чотири країни крізь призму їхнього ставлення до етнічних меншин і крізь призму їхньої етнополітики, ми могли спробувати зробити припущення, як вдалося країнам-членам ЄС досягти стандартів Європейського Союзу і який шлях чекає на Україну та Молдову в цьому питанні».

Серед спільних проблем чотирьох країн-учасниць проекту – проблема ромської меншини, забезпечення прав своєї діаспори в сусідніх країнах. Крім того, дослідники проаналізували, як кожна з країн розв’язує специфічні саме для неї проблеми (як-от проблеми гагаузів у Молдові або кримських татар в Україні).

На думку редактора книжки «Міжетнічні відносини, права меншин та безпекові виклики: погляд з чотирьох країн» Наталі Беліцер, порівняльний аналіз свідчить: досвід Румунії та Угорщини є позитивною спонукою для європейської та євроатлантичної інтеграції України.

«Усі країни, які стають accessory countries, ініціювали дуже потужні державні програми, щоб реально поліпшити ситуацію меншин у своїй країні, гармонізувати міжетнічні відносини, зменшуючи конфліктний потенціал», – зауважила Наталя Беліцер.

Українська влада не проявляє особливої зацікавленості?

Оскільки конфліктний потенціал, який несе в собі міжетнічна напруга, є питанням не лише європейської та євроатлантичної інтеграції, а й безпеки країни, то Україна має бути максимально зацікавлена в якнайактивнішій роботі над цією проблемою, кажуть фахівці. Та водночас зазначають: реальний рівень зацікавленості нею в державних органах України залишається низьким.

Начальник департаменту етнонаціональної політики та європейської інтеграції Держкомітету в справах національностей і релігії Тетяна Пилипенко прокоментувала цю оцінку для Радіо Свобода так: «Виступаючи на різних конференціях і заходах, люди звичайно більше розповідають про негативи, ніж про свою активну участь у їх вирішенні. От у цьому році ми вже приймаємо третю комісію експертів Ради Європи. Вибачте, то хто ж це працює? Працюємо ми! Ми, наприклад, дуже плідно працюємо з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень. Майбутні зміни до Закону про національні меншини ми якраз готуємо в тісній співпраці з фахівцями цього інституту й Інституту держави й права».

Утім, закон «Про національні меншини в Україні» залишається чинним у редакції 1992 року і, як вважають фахівці, не враховує багатьох сучасних реалій і напрацювань європейської та світової практики.
XS
SM
MD
LG