Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:58

Новий глава Кремля віддає енергетичну перевагу Сходові?


Василь Зілгалов Прага, 23 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Свої перші офіційні візити поза межі Росії новий президент Дмитро Медведєв здійснив, як і було оголошено відразу ж після його інавгурації 7 травня, до Казахстану і Китаю. Чи означає це, що у своїй зовнішньополітичній стратегії, базованій насамперед на енергетичних ресурсах, Кремль буде віддавати більшу перевагу Сходові, аніж Заходові? Про це може свідчити той прийом, який влаштували сьогодні Медведєву в Пекіні.

Президенти Росії Дмитро Медведєв та Китаю Ху Цзіньтао під час зустрічі у Пекіні, 23 травня 2008 р.
Після перебування в столиці Казахстану Астані, де відбулася спільна прес-конференція Дмитра Медведєва з казахстанським президентом Нурсултаном Назарбаєвим, російський лідер прибув у п’ятницю до Пекіна. Там головною темою його перемов із китайським керівником Ху Цзіньтао була російська нафта, якої так потребує енергетично голодний Китай.

Фактично це стало продовженням попередніх домовленостей тодішнього російського президента Володимира Путіна і Ху Цзіньтао щодо продовження східного нафтогону Сибір – Тихий океан до Китаю. Іще 20 травня у розмові з китайськими журналістами Медведєв наголосив, що стає реальністю підписання договору між державним монополістом «Роснафтою», якою керує нинішній віце-прем’єр Ігор Сечін, і китайською Національною нафтовою корпорацією.

«Що стосується східного нафтогону Сибір – Тихий океан і його розширення до Китайської Народної Республіки, то ми вже маємо базову угоду про це і сьогодні перебуваємо на заключній стадії переговорів між «Роснафтою» і КННК», – сказав Медведєв у Пекіні.

Російський керівник також наголосив, що товарообіг між двома країнами має незабаром досягти 60–70 мільярдів доларів на рік.

Оглядачі зауважують, що вже на переговорах в Астані між Медведєвим і Назарбаєвим ішлося про китайські справи і про транзит російської нафти до КНР через казахську територію після завершення до кінця цього року транзитного нафтогону.

Новий антизахідний альянс?

Безумовно, що в Середній Азії загострилося енергетичне змагання між Пекіном і Москвою, і сторони шукають якогось консенсусу, базуючись на спільному досвіді воєнної співпраці.

Такий альянс Росії та Китаю, як не виключають експерти, може мати антизахідне спрямування. Можливо, неспроста Медведєв сказав китайським журналістам 20 травня про важливість спільної зовнішньої політики двох сусідніх держав Азії.

«Я переконаний, що ці переговори призведуть до нових, цікавих проектів та ідей, які буде відображено в нашій об’єднаній декларації про спільні ключові підходи у міжнародних відносинах», – заявляв російський керівник напередодні від’їзду до Пекіна.

Аналітики зауважують, що візити Медведєва до Казахстану і Китаю є показовими на тлі нинішніх важких стосунків Москви зі США та ЄС. Маша Ліпман, експерт із Московського Центру Карнеґі вказує саме на це.

«Він їде на Схід, не на Захід, і таким чином посилає сигнал, що Схід важливіший для Росії, аніж Захід. Я б сказала, що нині Кремль не рветься показати Заходові, що він у ньому зацікавлений. Виглядає, що фактично нинішня влада прагне поліпшити імідж Росії на Сході, де, щонайменше, бачить сприятливий для себе інвестиційний клімат», – каже аналітик.

Наступного тижня президент Росії Дмитро Медведєв відвідає Німеччину для переговорів із канцлером Анґелою Меркель.
XS
SM
MD
LG