Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:18

Звідки йдуть і куди простують нові релігії?


Віктор Єленський Не виключено, що поки ви читатиме цей текст в якомусь кутку світу виникне новий релігійний напрям. Він може відколотися від котроїсь з відомих релігійних спільнот, а може виявитися одкровенням якогось палкого духовного лідера, що покличе вірних зректися старих вірувань і безоглядно йти за ним. Ця нова релігія, можливо, закликатиме повернутися до витоків, але дуже ймовірно, навпаки, вимагатиме від новонавернених поклонінню новим святощам. Відповідь на питання, які релігії є новими, дуже непросте. От, скажімо, язичники. Їхнім організаціям в Україні немає ще 20 років, але вони не вважають себе новими, бо, кажуть, відтворюють прадавню дохристиянську традицію. Інші релігії є новими тільки для України, а в країнах свого походження нараховують і 100,150 років, а інколи тисячоліття. Слухати програму:

Новітні релігії: спроба визначення

Новітні релігійні рухи є постійним елементом розвитку релігій. Власне духовну історію людства можна представити і як ланцюг зародження нових релігій, їхнє піднесення й розквіт та занепад. Нам відомо про народи, які не знали колеса чи вогню, але ніхто й нічого не чув про безрелігійні народи. Зрештою, не так уже багато релігій, котрі з’являлися на планеті Земля, пережили кілька поколінь і не розчинилися у безвісті століть. Але були в історії періоди, які позначені просто таки вибухом новітніх релігій. Це Римська імперія напередодні утвердження християнства; Японія після Першої світової війни; Індія в XIX і на початку XX століть та США 50-70-х рр. Цей останній вибух породив Церкву Уніфікації Муна, Товариство Свідомості Кришни, Сім’ю Берга, Церкву Саєнтології, вчення Ошо, трансцедентальну медитацію Махаріші Махеш Йоги та багато інших. Власне, ті релігії, які з’явилися в той час і пізніше здебільшого і вважають новими релігіями. Їх часто називають сектами, культами тощо. Не вживатиму таких визначень. І не тільки тому, що вони мають негативний і образливий відтінок. А тому головне, що дуже і дуже багато нових релігій, які відкриті світові і беруть участь у його житті, сектами ніяк назвати не можна. Професор Лондонської школи економіки Айлін Баркер – всесвітньовідома дослідниця нових релігій. Вона вважає конструктивним говорити про нові релігії як про релігію першого покоління. Нині ми маємо друге, третє чи навіть четверте покоління вірних таких релігій, як Церква Уніфікації, Саєнтологія чи Товариство Свідомості Кришни, каже вона. Деякі з них апелювали до стародавніх традицій – як-от кришнаїти. Але коли виникла їхня організація, вона була новою і мала новонавернених на Заході. Такі організації, які складаються з неофітів, мають багато спільних рис. Вони дуже ентузіастичні, вони вирізняються із загальної маси населення. Скажімо, члени новітніх релігійних груп на Заході у 1970-ті була генерацією молодих людей у доброму здоров''ї, краще освічених, ніж пересічні члени тогочасного суспільства, вони походили з благополучних родин і більшості з них стелилась багатообіцяюча кар’єра. Звісно, це не про всі тодішні нові релігії. Деякі з них апелювали до бідних чорношкірих людей. У цілому, мені видається правильним говорити про нові релігії як про релігії новонавернених, очолюваних харизматичним лідером, охоплених ентузіазмом, якого інколи бракує старим релігіям усталеним.

Суспільства і нові релігії

Соціологи релігії кажуть, що в нових релігіях, в їхній організації, їхньому ставленні до суспільства немає нічого такого, чого б не мали свого часу релігії старі. Звичайно, богослови традиційних релігій дивляться на те, у що вірять члени новітніх релігійних груп. І оскільки ці вірування є суттєво відмінними, не визнають новоутворення “правдивими релігіями”. Справа у тому, що на відміну від християнства, яке є релігією Божественного походження, Богоодкровенною релігією, виникнення щодня нових конфесій – це ознака людської діяльності, вважає єпископ Васильківський Української православної церкви (Київський патріархат) Євстратій (Зоря). Люди не можуть підкорити себе Божественному одкровенню, навпаки, вигадують собі якесь власне одкровення, свого зручного бога, який буде їм дозволяти те, чого вони хочуть, і буде іншим забороняти те, чого б вони не бажали. Тобто, це є наслідок людської діяльності, говорить Владика.

Як сприймаються в Україні новітні релігійні рухи? Непросто, адже нове дуже часто викликає підозри. «Новітні течії є не традиційними, вони живляться зовсім іншими традиціями і походженням, — говорить завідувачка відділу Інституту філософії Національної Академії Наук України професор Людмила Філіпович. — І через те Україна, будучи у колі виключно християнської домінанти, достатньо скептично сприймає новітні різноманітні рухи. Як ставиться українське суспільство до цього? По-різному. Я, як науковець, ставлюся до цього як до об‘єктивних релігійних процесів, які потрібно вивчати, давати відповідну їм аналізу, і таке інше. У нас в Україні є люди, які страшенно переймаються таким нібито «обвалом», як вони кажуть, напливом новітніх течій. Це, як правило, представники релігійних організацій традиційних церков, оскільки у цьому вбачають певну конкуренцію для себе і віднімання, перенавернення своїх потенційних віруючих. І так звані антикультистські організації, які, з моєї точки зору, є абсолютно безвірними, і навіть, я б сказала, займають атеїстичні позиції. Що ними керує, важко сказати. Але вони вважають, що ці новітні течії роздирають душу українського народу, хоч коли їх запитуєш, яку саме душу, що це за народ, з яких складників вона складається, які течії, то, як правило, відповіді притомної не знайдеш», — скаржиться пані Філіпович.

Небезпеки реальні й вигадані

Наскільки небезпечними є новітні релігійні рухи? Погодьмося, більшість із нас багато читала про зловісні секти в газетах і здебільшого чує про нові релігії лише тоді, коли котрийсь із їхніх вірних чинить погані речі. Професор Айлін Баркер каже, що тут важливо встановити пропорції. Чи дійсно члени новітніх рухів більше схильні до насильства, здирництва, махінацій тощо? Так, але дослідження свідчать, що вони схильні до цього зовсім не більше, ніж вірні традиційних церков. Набагато цікавіше, привабливіше для багатьох зустріти на шпальті заголовок про якогось «культиста», котрий скоїв щось лихе. Ви ніколи не побачите заголовок, що православний зробив щось недобре – це нецікаво. Люди читають у газетах знов і знов про членів культу, які вкоротили собі віку або вчинили вбивство. І люди не розуміють, що, можливо, рівень таких аномалій у нових релігіях може бути нижчим, ніж у релігіях традиційних, вони починають плутати видимість з типовістю. Суспільний імідж є дуже відмінним від того, що є в дійсності. Часом те, що приписують новим релігіям, взагалі не є типовим.

Насправді у базі дослідників є дані на тисячі сучасних релігій, які можуть вважатися новими. Коло ж тих із них, чия безпосередня діяльність призвела до загибелі людей, незрівнянно вужча. Це організації, члени яких здійснили суїцид або стали жертвами зіткнень зі властями: Гілка Давидова, Небесна Брама, рух Джефрі Лундгрена, Сонячний храм та Рух за відновлення десяти заповідей. А також два рухи, чия агресія була спрямована назовні – їхніми жертвами стали не члени групи: Аум Синрикьо і «Сім’я» Чарлза Масона. Тому вчені попереджають: неможливо говорити про нові релігії взагалі – треба говорити про кожну з них окремо. Деякі з них поривають зв’язки з суспільством і усамітнюються в глухих місцевинах, інші прагнуть служити якомога більшій кількості людей. Одні підкоряються безмежно владолюбним гуру, інші не визнають жодної ієрархії. Якісь із нових релігій напружено очікують кінця світу, котрий станеться якщо не сьогодні, то завтра, а якісь вірять, що нинішнє покоління землян житиме тисячі років на цій землі і під цим небом.

Напрями змін

Ще одна дуже важлива річ. Нові релігії не лишаються незмінними, навпаки, діти неофітів часом радикально відрізняються від батьків. Майже чверть століття тому професор Айлін Баркер написала книгу “Як стають мунітами: промивка мізків чи вибір?”, за яку вона отримала відзнаку академічної спільноти. Тоді молода дослідниця вивчала членів однієї з найбільш котраверсійних нових релігій – Церкву Уніфікації преподобного Муна, нині професор Баркер інтерв’ює їхніх дітей. Тоді члени Церкви Уніфікації прагли жити комунами, вони віддавали рухові увесь свій час, сам Мун був тоді дуже активним – постійні раллі, виступи, він був надзвичайно харизматичним лідером. Нинішнє покоління інше. Вони вчаться в університетах, вони працюють поза релігійною організацією, вони живуть звичайними родинами, а не в комунах, вони, найімовірніше, не дуже часто бачать Муна, і він не має такого впливу на їхнє життя, яке він мав на попередню генерацію мунітів. Рух зараз більше нагадує протестантську церкву, і навіть ті його члени, які працюють у місіях чи в бізнесах цієї організації, соціально великою мірою незалежні і мають банківські рахунки, чого раніше, звісно, просто не могло бути. Бути членом руху і не бути ним – вододіл між цими двома станами став набагато менш виразним. Раніше це було немислимим – ти або в русі або ні, згадує професор Баркер.

Нові релігії недосконалі – як, втім, недосконалі і старі релігії. При цьому проблеми нових релігій – це проблеми пошуків, духовної напруги, внутрішньої невизначеності і людського протесту проти сучасності. Ставлення до таких релігій як до продукту діяльності спецслужб різних країн, якихось психотехнічних операцій та психотронних технологій суттєво дезорієнтує суспільство. Цікаво, що в Сполучених Штатах у роки холодної війни газети писали про модерні культи начебто виготовлені в лабораторіях КГБ, а радянська «Літературна газета» цілком серйозно стверджувала, що релігії 1960-70-х років – це витвір... правильно, ЦРУ.

В Україні доволі помітними є прихильники поліцейського підходу до новітніх релігійних рухів. Вони не завжди здають собі справу з’ясувати, у що вірить і як взаємодіє зі світом та чи інша релігійна спільнота. Але завжди переконані, що те, що не підпадає під їхнє розуміння правдивої релігії, повинно викорінюватися – жорстко і без сентиментів. Цікаво, що відбувається це в країні, де понад півстоліття існувало релігійне підпілля, яке так і не змогли викорінити ані Сталін з Бєрією, ані Брежнєв з Андроповим…

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG