Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:01

Україна безбюджетна: що відбувається з головним кошторисом країни?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Вашому комп''ютері для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку «завантажити» та вибрати «Save Target As...» або «Зберегти Об''єкт Як...» та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Кирило Булкін
Гості Свободи: Виконавчий директор Центру підтримки бюджетної реформи Ігор Шпак та економіст аналітичного центру БЕСТ Наталя Лещенко

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

Кирило Булкін: Після того, як КСУ визнав неконституційними деякі норми закону «Про Державний бюджет-2008», у протистоянні Президента і Прем’єра на перший план вийшов конституційний аспект.

Яка зі сторін б’є по соціально незахищених верствах населення, а яка стає на їхній захист?

Шановні гості, для початку допоможіть, будь ласка, розібратися, хто має рацію у протилежних судженнях? Перше з них – це рішення КСУ, який зажадав від уряду поновити соціальні виплати. Друге – це твердження Прем’єр-міністра, яка заявила, що рішення КСУ – це «знищувальна акція» проти народу України, проти уряду, проти коаліції. «Знищено практично все, що відноситься до соціальних виплат», – сказала Юлія Тимошенко.

То що відбулося? Підвищення соціальних зобов’язань держави перед громадянами чи їх знищення?

Наталія Лещенко: По-перше, я не поспішала б. Як вказує практика минулих років, виконання рішення КСУ не гарантоване. Уряд має в своїх руках інструменти, щоб затягувати процес і може ухвалювати рішення або подавати ініціативи щодо зміни законів, таким чином переносити і приводити до нових розглядів КСУ.



По-друге, чи підвищилися вони, чи знизилися, то це велике питання. Саме для кого?

Справа в тому, що ті соціальні виплати, які гарантуються зараз чинним законодавством, тим законодавством, яке не було припинене законом «Про Державний бюджет-2008», вони набагато вищі. І, за розрахунками уряду, там наводилися оцінки десь 100-129 мільярдів гривень. Це більше, ніж третина зведеного бюджету. Це багато. Тобто, навантаження збільшиться.

А справа в тому, чи збільшаться соціальні виплати? Соціальні виплати, то об’єм їх фінансування збільшиться, але не для малозабезпечених, тому що те законодавство, яке гарантує соціальні виплати, діюче, воно гарантує ці соціальні виплати дуже часто не відповідно до рівня доходу, а відповідно професійної ознаки.

Пане Шпак, якщо брати не практичний аспект, а теоретичний, що от є таке рішення КСУ, то до чого воно призведе?

Ігор Шпак: Я провів сьогоднішній день в консультаціях з юристами і бюджетниками, з юристами, які займаються бюджетним правом. Після сьогоднішнього мозкового штурму ми прийшли до несподіваного висновку.

Якщо наш юридичний висновок виявиться правим, то я хотів би повідомити, що з 22 травня, а саме, 22 травня ухвалене рішення КСУ, право на пільги втрачають всі: пожежники, міліціонери, контролери КРУ, працівники санепідемстанцій, службовці СБУ і всі держслужбовці в погонах і без погонів.

Пояснюю чому і на чому ґрунтується наша юридична інтерпретація? Якщо практика призупинення соціальних пільг і пільг, які надаються за професійною ознакою, існує в Україні з 2002 року, то Держбюджет за Дежржбюджетом призупиняв ці пільги. А як літо йде за весною, так і КСУ раз за разом ці пільги поновлював.

28 грудня, коли ухвалювався бюджет, було прийняте дещо інше рішення. Пільги не призупинялися, їх виписали в абсолютно новій редакції. У ці закони, які запроваджують ці пільги, були написана нова редакція, зокрема, був введений так званий «поріг доступності». Тобто, право на пільгу отримує лише той пільговик, доход якого не перевищує певний рівень, сукупний доход якого в розрахунку на одного члена сім’ї не перевищує певний рівень доходу.

Між іншим цей рівень доходу, який мав бути встановлений Кабміном, він так і не був встановлений, тому що Кабмін, напевне, розумів, наскільки непопулярний цей крок.

Тобто, практично ця норма не може діяти?

Ігор Шпак: Так. І ця норма фактично була відмінена постановою Кабміну №407 від 23 травня, коли Кабмін фактично зрікся власних норм, запроваджених у Держбюджеті.

Але до чого я веду? Якщо ми прочитаємо уважно рішення КСУ, то ми побачимо, що КСУ визнає антиконституційними, нечинними саме ті пункти законів, які запроваджують ці пільги.

Тобто, якщо йти буквально по виконанню закону і читати рішення КСУ, то всі ті норми законодавства, які запроваджують пільги для пільговиків, вони з 22 травня припинили своє існування. Не всі, а ті з них, які згадувалися в законі «Про Державний бюджет-2008».

Таким чином, напевне, мала рацію Юлія Володимирівна, коли говорила про те, що Кабміну доведеться самотужки поновлювати ці пільги у вигляді постанови Кабміну, яку, напевне, ми і побачимо цього тижня.

На думку Юлії Тимошенко, рішення КСУ спрямоване на знищення всіх доходних і витратних частин бюджету.

Чи є якась альтернатива для наповнення бюджету після такого рішення?


Ігор Шпак: Оскільки ми є економістами, ми не є політиками, ми, звичайно, будемо уникати дуже забарвлених слів. Я сказав би, що, звичайно, про знищення доходної частини бюджету не йдеться.

Дійсно рішенням КСУ призупинена дія деяких змін до доходних джерел, ну, скажімо, нові ставки нарахувань на фонд оплати праці, доходи від яких направляться у соціальні фонди.

Але, що зробив уряд? Спокійно, без зайвого піару він заздалегідь підготувався до такого рішення. Оскільки заздалегідь знав, що таке рішення буде КСУ, заздалегідь подав дуже дивний закон, закон 2481, законопроект, який у п’ятницю, 23 травня, отримавши 228 голосів, був проголосований, підписаний на сьогодні спікером ВР і чекає повернення з Канади нашого Президента для його підпису.

Так ось, чому дивний закон? Тому, що якщо читаєш, то бачиш, що цей закон повторює ті речі, які є в законодавстві. Тобто, КСУ, з одного боку, скасував деякі джерела надходжень, а з іншого боку, вони вже поновлені в тому законі, який чекає на підпис Президента.

Але на сьогодні є вже певна контраверсія, чи підпише це Президент, чи ні? Очевидно, певні радники закликають його не підписувати. Хоча факт непідписання цього закону, на мою думку, проб’є велику діру нижче ватерлінії нашого бюджету, і жодного пластиру не вистачить для того, щоб цю діру заткнути.

Пані Лещенко, на Вашу думку, чи цей закон буде достатній для того, щоб все-таки бюджет наповнювався?

Наталія Лещенко: В принципі, в цьому законі виписані норми, які, як пан Ігор вже казав, повторюють положення закону «Про Державний бюджет-2008», але там ще були добавлені додаткові норми, які могли дати ще й додаткові доходи до бюджету.

Зокрема, це стосується, наприклад, продажу землі. Зараз продаж землі сільськогосподарського призначення не дозволена, але із запровадженням цього закону, наприклад, може бути продана така земля, якщо ці кошти будуть направлятися на виконання програми «Євро-2012».

Тобто, цей закон може допомогти нам наповнювати бюджет. Але дійсно залишається інтрига, залишається питання щодо підписання цього закону Президентом…

У нас є слухач.

Добрий вечір!


Слухач: Добрий вечір!

Я телефоную зі Львова.

Я так уважно слухаю доповідачів, тих, хто ставить запитання. І знаєте, дивно так стає, що, нібито, в Україні проводилися якісь реформи! З 1991 року, якщо взяти економічні блок реформ, то я так пам’ятаю, що ці вільні економічні зони, які породили нам мільйонерів і мільярдерів. Якщо взяти інший бік реформ, наприклад, судова, адміністративна, то там, по-моєму, ще й нічого не було і немає.

Коли то буде? Могли б ви мені відповісти?

Ігор Шпак: З уст одного високопосадовця нещодавно пролунала фраза: «Ми не папуаси». І я спеціально підняв архіви Світового банку і подивився на їхні дослідження «Умови ведення бізнесу в 2008 році».

Так ось, Папуа-Нова Гвінея десь на 60 місці за умовами ведення бізнесу, Україна ж гордо стоїть на 164 місці.

І не можна не погодитися з шановною львів’янкою про те, що у нас значною мірою була видимість реформ, вони тривали, вони були, але, як сказала пані Наталя, наша співрозмовниця, вони були повністю загальмовані і відкинуті назад тим, що ми увійшли в безперервну виборчу спіраль і підсіли на ін’єкцію надзвичайно шкідливого популістичного стероїду.

Що треба зробити, на Вашу думку, щоб з цієї ін’єкції з’їхати? Чи є якісь рецепти?

Наталія Лещенко: По-перше, потрібно зробити так, щоб була спадкоємність влади. Тобто, щоб влада, яка передає, вона передає все те, що вона робила, а не так, як це у нас з податковою реформою.

Тобто, попередній уряд прийняв концепцію податкової реформи, зараз прийшов новий уряд і каже, що ми так не хочемо, ми хочемо зовсім нову податкову реформу. І зараз Мінфін готує нову концепцію податкової реформи.

А як може бути спадкоємність влади, якщо фактично політичні супротивники жорсткі чергуються у цій владі і наступний відкидає так чи інакше те, що наступний зробив?

Наталія Лещенко: Мені здається, що самому суспільству потрібно визначитися, чого воно хоче? Чи воно хоче реформи, чи воно хоче соціальні виплати? Тоді вже й голосувати відповідно до програм, які були б представлені тією чи іншою політичною силою.

Пане Шпак, а що міжнародний досвід про це говорить?

Завжди популізм – це сильна річ. І, зрозуміло, що виборця дуже приваблюють гасла безпосередніх вигод близьких.

Чи можна зробити так, щоб показати стратегічну перспективу, і вона б більше захопила людей, ніж близькі якісь вигоди?


Ігор Шпак: Україна стала на шлях латиноамериканського розвитку. Це безперервний популізм, це зміна урядів, уряд за урядом.

Навіть якщо ми зараз подивимося на сайт ВР, то ми побачимо, що зареєстрований законопроект «Про надання Кабміну права керувати НБУ». І Кабмін буде у нас встановлювати монетарну політику. Це шлях Латинської Америки.

І, на жаль, результати виборів у місті Києві продемонстрували, що значна частина киян віддали перевагу шлунку, аніж перспективі того, що місто буде ставати європейським.

Таким чином ми маємо нові покоління, які йдуть. Все-таки ми маємо пройти ще через один катарсис, через одне очищення, коли стане зрозуміло, що ця теперішня популістична політика – це шлях у нікуди. І нові покоління, які зараз навчаються в Києво-Могилянській академії, в західних вузах і повертаються в Україну, вони зроблять правильний вибір.

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG