Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 00:15

Діалог культур Латвія – Україна під знаком барона Мюнхгаузена


Людмила Пилип Рига, 28 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – У Ризі в рамках Європейського року міжкультурного діалогу відбулась конференція «Різноманітність культур: від минулого до майбутнього». У ній взяли участь представники з Харкова та Донбасу і відбулась презентація перекладів творів латиських поетів Чакса та Вацієтиса українською мовою.

Головну увагу на конференції приділили важливості діалогу, заохоченню культурних обмінів, просуванню спільних цінностей та взаємоповаги. Водночас учасники, серед яких були наукові та культурні діячі з країн Балтії і Скандинавії, України, Білорусі, а також із Татарстану з Росії, відзначили, що проведення конференції у музеї-садибі барона Карла Фрідріха Гієронімуса фон Мюнхгаузена в Ризі привнесло відтінок легкості у цей серйозний захід.

Один із організаторів конференції, голова сенату Балтійської міжнародної академії, професор Станіслав Бука не виключив можливості, що цей персонаж якраз і може стати тією об’єднувальною ідеєю, яка сприятиме діалогові європейських культур.

«Думаю, що це загальноєвропейський бренд, який добре відомий і в Україні, і в Латвії, і в Німеччині. Це таке явище, яке дозволяє на віртуальному, дещо незвичному прикладі зрозуміти, чи можна об’єднатися на таких літературних прикладах і чи є це явище елементом загальної європейськості», – вважає Станіслав Бука.

Латиські корені українського Харкова

Згодний із думкою латвійського науковця і професор із України, керівник Центру краєзнавства «Слобожанщина» Харківського національного університету Сергій Куделко.

«Фігура барона Мюнхгаузена інтегрує, вона об’єднує навколо себе представників різних національностей, різних культур і різних епох. Хочу зазначити, що, окрім барона Мюнхгаузена, Харків із Латвією поєднують і інші зв’язки. Важко знайти інше місто в Україні, яке б мало такі латиські корені, як Харків», – наголосив харківський науковець.

Сергій Куделко розповів, що першим ректором Харківського університету був уродженець Латвії Іван Ризький. Відомий латиський мовознавець Яніс Ендзелінс працював у цьому університеті, класики латиської музики, брати Андрейс і Павулс Юр’янси також пов’язані з Харковом. Свого часу в цьому місті був латиський театр, виходила латиськомовна газета і діяв латиський клуб. І сьогодні в Харкові живуть тисячі латишів, які незабаром мають об’єднатися в центр «Балтія».

Барон Мюнхгаузен навчився стріляти салом у Харкові?

Культурний діалог між Ригою та Харковом триває. Зокрема, нещодавно на виставці, присвяченій баронові Мюнхгаузену, яку до Харкова привезла Латвійська академічна бібліотека, харків’яни продемонстрували цікавий документ.

«У наших фондах ми знайшли лист барона Мюнхгаузена, який він свого часу написав своєму приятелеві. Цей лист про те, як він був у Харкові. А оскільки барон стріляв у качок салом, то де він міг цьому навчитися – тільки в Україні», – розповіла директор Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету Ірина Журавльова.

Латвійський професор Станіслав Бука вважає, що напівжартівливий початок може привести до серйозного дослідження.

«Конференція – це преамбула того, що може стати більш серйозним та значним культурно-науковим проектом, можливо, з виходом на програми Євросоюзу в цілому. Євросоюз міг би створити щось на зразок програми різноманіття культур, включно з культурами країн-сусідів. Ось тоді ми краще зрозуміли б, що різноманіття культур стосується не тільки ЄС, а й того, що в широкому розумінні можна назвати європейською цивілізацією», – каже вчений із Латвії.

Культурному діалогові між Латвією та Україною сприятиме також і те, що відтепер українці зможуть більше дізнатися про творчість відомих латиських письменників Александрса Чакса та Оярса Вацієтиса, презентація творів яких у перекладі українською мовою посла України в Латвії Рауля Чілачави нещодавно відбулась у Ризі.
XS
SM
MD
LG