В апараті президента Сербії Бориса Тадича повідомили, що Радована Караджича затримали в понеділок унаслідок операції сербських спецслужб.
Неназване джерело в цих спецслужбах поінформувало, що місце перебування Караджича підказала «одна з іноземних розвідок», і напередодні арешту його кілька тижнів тримали під таємним спостереженням.
Відразу після затримання Караджич постав перед слідчим суддею сербського Суду в справах воєнних злочинів у Белграді, як того вимагає закон про співпрацю з Гаазьким трибуналом.
До ранку вівторка завершили ідентифікацію особи і попередній допит колишнього президента самопроголошеної республіки боснійських сербів часів боснійської війни.
За сербським законодавством, це було першим кроком на шляху до видачі Караджича Міжнародному кримінальному трибуналові в справах колишньої Югославії в Гаазі.
Він пробуде в Сербії ще принаймні кілька днів – за законом, він має право оскаржити рішення про видачу.
Водночас адвокат Караджича заявив, що його підзахисного затримали ще вранці в п’ятницю в приміському автобусі біля Белграда, але три дні утримували, невідомо де.
Перед арештом нині 63-літній Караджич переховувався протягом 12 років.
Тяжкі звинувачення
Увесь цей час Радован Караджич очолював список головних звинувачених Гаазьким трибуналом ООН.
Там іще 1995 року Радованові Караджичу висунули, серед інших, два звинувачення в геноциді і співучасті в геноциді.
Одне з них стосується 43-місячної облоги боснійської столиці Сараєва 1992–1996 років, у якій загинули від 10 до 12 тисяч осіб, інше – влаштування різанини в Сребрениці, коли війська боснійських сербів знищили в цьому боснійському місті 1995 року близько 8 тисяч чоловіків і підлітків, босняків-мусульман.
Загалом його звинувачують більш як за десятком пунктів – крім геноциду, це й воєнні злочини, злочини проти людяності, порушення законів і звичаїв ведення війни і Женевських конвенцій 1949 року про міжнародне гуманітарне право.
У 1992–1996 роках Радован Караджич був президентом Республіки Сербської, яку проголосили боснійські серби на території частини Боснії і Герцеґовини, і головнокомандувачем її війська.
За його керівництва боснійські серби влаштовували масові етнічні чистки проти босняків-мусульман і боснійських хорватів.
Світ вітає арешт Радована Караджича
На вулицях столиці Боснії й Герцеґовини Сараєва, яка зазнала стільки лиха за Караджича, його арешт бурхливо святкували ще в понеділок увечері, до офіційного оголошення.
Затримання колишнього лідера боснійських сербів у світі називають свідченням намірів нового уряду Сербії співпрацювати з Міжнародним кримінальним трибуналом у справах колишньої Югославії та готовністю цього уряду сприяти стабільності на Балканах.
Такі слова повторюють практично всі – ними, наприклад, привітав арешт головний прокурор Трибуналу Серж Браммерц.
Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун заявив, що цей «рішучий крок до того, щоб покласти край безкарності», став «історичним моментом для жертв» боснійської війни 1990-х років.
Схвальні відгуки на арешт надійшли й зі США. «Немає кращого вшанування пам’яті жертв цієї війни, як притягти винних до відповідальності», – заявив Білий дім.
А в ЄС цей арешт також називають дуже важливим для зусиль Сербії приєднатися до Європейського Союзу. Адже затримання звинувачених у злочинах, скоєних у війнах у колишній Югославії, є однією з вимог Євросоюзу до Сербії на її шляху до зближення з ЄС.
Напередодні, в червні, Сербія вже затримала ще одного з четвірки останніх звинувачуваних Гаазького трибуналу Стояна Жуплянина. Нині вже триває процес над ним.
Але в Сербії залишаються ще два зобов’язання перед Трибуналом. Це затримання й видача останніх двох розшукуваних: колишнього командувача війська боснійських сербів Ратка Младича, співзвинуваченого з Караджичем за геноцид у Сребрениці, і хорватського серба Ґорана Хаджича, якого звинувачують в етнічних чистках на території Хорватії.
(Прага – Київ)
Неназване джерело в цих спецслужбах поінформувало, що місце перебування Караджича підказала «одна з іноземних розвідок», і напередодні арешту його кілька тижнів тримали під таємним спостереженням.
Відразу після затримання Караджич постав перед слідчим суддею сербського Суду в справах воєнних злочинів у Белграді, як того вимагає закон про співпрацю з Гаазьким трибуналом.
До ранку вівторка завершили ідентифікацію особи і попередній допит колишнього президента самопроголошеної республіки боснійських сербів часів боснійської війни.
За сербським законодавством, це було першим кроком на шляху до видачі Караджича Міжнародному кримінальному трибуналові в справах колишньої Югославії в Гаазі.
Він пробуде в Сербії ще принаймні кілька днів – за законом, він має право оскаржити рішення про видачу.
Водночас адвокат Караджича заявив, що його підзахисного затримали ще вранці в п’ятницю в приміському автобусі біля Белграда, але три дні утримували, невідомо де.
Перед арештом нині 63-літній Караджич переховувався протягом 12 років.
Тяжкі звинувачення
Увесь цей час Радован Караджич очолював список головних звинувачених Гаазьким трибуналом ООН.
Там іще 1995 року Радованові Караджичу висунули, серед інших, два звинувачення в геноциді і співучасті в геноциді.
Одне з них стосується 43-місячної облоги боснійської столиці Сараєва 1992–1996 років, у якій загинули від 10 до 12 тисяч осіб, інше – влаштування різанини в Сребрениці, коли війська боснійських сербів знищили в цьому боснійському місті 1995 року близько 8 тисяч чоловіків і підлітків, босняків-мусульман.
Загалом його звинувачують більш як за десятком пунктів – крім геноциду, це й воєнні злочини, злочини проти людяності, порушення законів і звичаїв ведення війни і Женевських конвенцій 1949 року про міжнародне гуманітарне право.
У 1992–1996 роках Радован Караджич був президентом Республіки Сербської, яку проголосили боснійські серби на території частини Боснії і Герцеґовини, і головнокомандувачем її війська.
За його керівництва боснійські серби влаштовували масові етнічні чистки проти босняків-мусульман і боснійських хорватів.
Світ вітає арешт Радована Караджича
На вулицях столиці Боснії й Герцеґовини Сараєва, яка зазнала стільки лиха за Караджича, його арешт бурхливо святкували ще в понеділок увечері, до офіційного оголошення.
Затримання колишнього лідера боснійських сербів у світі називають свідченням намірів нового уряду Сербії співпрацювати з Міжнародним кримінальним трибуналом у справах колишньої Югославії та готовністю цього уряду сприяти стабільності на Балканах.
Такі слова повторюють практично всі – ними, наприклад, привітав арешт головний прокурор Трибуналу Серж Браммерц.
Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун заявив, що цей «рішучий крок до того, щоб покласти край безкарності», став «історичним моментом для жертв» боснійської війни 1990-х років.
Схвальні відгуки на арешт надійшли й зі США. «Немає кращого вшанування пам’яті жертв цієї війни, як притягти винних до відповідальності», – заявив Білий дім.
А в ЄС цей арешт також називають дуже важливим для зусиль Сербії приєднатися до Європейського Союзу. Адже затримання звинувачених у злочинах, скоєних у війнах у колишній Югославії, є однією з вимог Євросоюзу до Сербії на її шляху до зближення з ЄС.
Напередодні, в червні, Сербія вже затримала ще одного з четвірки останніх звинувачуваних Гаазького трибуналу Стояна Жуплянина. Нині вже триває процес над ним.
Але в Сербії залишаються ще два зобов’язання перед Трибуналом. Це затримання й видача останніх двох розшукуваних: колишнього командувача війська боснійських сербів Ратка Младича, співзвинуваченого з Караджичем за геноцид у Сребрениці, і хорватського серба Ґорана Хаджича, якого звинувачують в етнічних чистках на території Хорватії.
(Прага – Київ)
