Криза, що сколихнула європейські кредитно-фінансові установи, мобілізувала основних акторів на ринку фінансів Євросоюзу.
Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу закликав європейські країни до об’єднання зусиль у боротьбі з хаосом на світовому фінансовому ринку. Він додав, що європейська система має всі можливості для відсічі кризі, але треба визнати, що є й неочікувані складнощі:
«Проблема не в тому, щоб вливати готівку. Ми повинні також влити довіру до нашої європейської відповіді (на кризу). Критично важливою для впевненості на ринку є довіра до наших спільних дій у відповідь на нишішню ситуацію», – зазначив президент Єврокомісії.
«Треба озброїтися для боротьби з кризою»
Баррозу переконаний, що головним фактором стабільності у цей важкий час є євро, а Європейський центробанк провадить добру роботу, забезпечуючи нестачу готівки на ринку. Керівник цієї головної грошової установи Європи Жан-Клод Тріше також налаштований позитивно. «Для всього континенту, всієї Єврозони, гадаю ми маємо необхідні засоби, щоб протистояти кризі, що прийшла з-за океану. Кризі, яку створили не ми, але проти якої ми мусимо якомога краще озброїтися», – заявив голова Європейського центрального банку.
Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих?
Проте, заяви урядів тих чи інших країн-членів Євросоюзу про багатомільярдні грошові вливання для порятунку банків не викликають захвату серед економістів приватних установ. Порятунок фінансових інституцій за рахунок державних коштів – небезпека для правил конкуренції. Нелі Крус, єврокомісар з конкуренції вважає, що кожен випадок залучення державних коштів потрібно ретельно аналізувати, щоб уникнути перекосів.
«Ми розглянемо кожен випадок екстреної державної допомоги. Комісія досліджує, чи такі заходи можуть визнаватися конкурентними, коли вони можуть поправити серйозні потрясіння в економіці країни-члена ЄС», – зауважила комісар Нелі Крус.
Вона додала, що наразі участь державних коштів для порятунку «потопаючих банків» не є порушенням правил конкуренції. З огляду на винятковість ситуації на ринку, комісар Крус отримала особливі повноваження та свободу ухвалювати рішення щодо банків Євросоюзу та можливих планів їх порятунку.
Невдоволення фінансовими ін’єкціями з громадських фондів для приватних банківських установ зростає і серед простих європейців. Люди розуміють, що це – їхні гроші, накопичені зі сплати податків та інших відрахувань. «Замість того, щоб рятувати банки, що тонуть через недбалість їхніх керівників, ці гроші могли б бути використані на інші потреби. Наприклад, освіту чи медицину!», – такого роду заяви можна все частіше почути у громадському транспорті чи кафе європейських столиць.
(Брюссель – Прага – Київ)
Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу закликав європейські країни до об’єднання зусиль у боротьбі з хаосом на світовому фінансовому ринку. Він додав, що європейська система має всі можливості для відсічі кризі, але треба визнати, що є й неочікувані складнощі:
«Проблема не в тому, щоб вливати готівку. Ми повинні також влити довіру до нашої європейської відповіді (на кризу). Критично важливою для впевненості на ринку є довіра до наших спільних дій у відповідь на нишішню ситуацію», – зазначив президент Єврокомісії.
«Треба озброїтися для боротьби з кризою»
Баррозу переконаний, що головним фактором стабільності у цей важкий час є євро, а Європейський центробанк провадить добру роботу, забезпечуючи нестачу готівки на ринку. Керівник цієї головної грошової установи Європи Жан-Клод Тріше також налаштований позитивно. «Для всього континенту, всієї Єврозони, гадаю ми маємо необхідні засоби, щоб протистояти кризі, що прийшла з-за океану. Кризі, яку створили не ми, але проти якої ми мусимо якомога краще озброїтися», – заявив голова Європейського центрального банку.
Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих?
Проте, заяви урядів тих чи інших країн-членів Євросоюзу про багатомільярдні грошові вливання для порятунку банків не викликають захвату серед економістів приватних установ. Порятунок фінансових інституцій за рахунок державних коштів – небезпека для правил конкуренції. Нелі Крус, єврокомісар з конкуренції вважає, що кожен випадок залучення державних коштів потрібно ретельно аналізувати, щоб уникнути перекосів.
«Ми розглянемо кожен випадок екстреної державної допомоги. Комісія досліджує, чи такі заходи можуть визнаватися конкурентними, коли вони можуть поправити серйозні потрясіння в економіці країни-члена ЄС», – зауважила комісар Нелі Крус.
Вона додала, що наразі участь державних коштів для порятунку «потопаючих банків» не є порушенням правил конкуренції. З огляду на винятковість ситуації на ринку, комісар Крус отримала особливі повноваження та свободу ухвалювати рішення щодо банків Євросоюзу та можливих планів їх порятунку.
Невдоволення фінансовими ін’єкціями з громадських фондів для приватних банківських установ зростає і серед простих європейців. Люди розуміють, що це – їхні гроші, накопичені зі сплати податків та інших відрахувань. «Замість того, щоб рятувати банки, що тонуть через недбалість їхніх керівників, ці гроші могли б бути використані на інші потреби. Наприклад, освіту чи медицину!», – такого роду заяви можна все частіше почути у громадському транспорті чи кафе європейських столиць.
(Брюссель – Прага – Київ)
