Анамарія Рамач
Белград – Чи вдасться Сербії повернути Косово назад, до свого складу, через ООН? Ця тема домінує у сербській пресі. А ще місцеві газети розповідають про те, що сербська влада знайшла людей, котрі допомагали переховуватися Радовану Караджичу, якого звинувачують в геноциді боснійських мусульман. Не оминають увагою в белградській пресі і світову фінансову кризу.
Проурядовий щоденник «Політика» під заголовком «Успіх Сербії в ООН» повідомляє, що Сербія «через великі двері повернулася на найширшу, глобальну, дипломатичну сцену». Так газета відгукнулася на те, що у середу Генеральна Асамблея ООН підтримала ініціативу Сербії про передачу справи про відокремлення провінції Косова на розгляд Міжнародного Суду.
За таку резолюцію проголосувало 77 країн, 6 було «проти» (включно зі США), а 74 утримались. У статті сказано, що з 27 членів ЄС, утрималось 22. Щоденник «Політика» відзначає, що сербську ініціативу підтримали Іспанія, Греція, Кіпр, Румунія та Словаччина. Газета наголошує, що для Белграда ця є одним із найзначніших дипломатичних успіхів нового часу. Розгляд судом справи, на думку оглядачів, уповільнить і так доволі повільний процес визнання незалежності Косова, яке досі визнали 48 із 192 країн.
Белградський незалежний щоденник «Данас» повідомляє, посилаючись на джерело з поліції, що обвинувачені Гаазьким трибуналом у скоєнні воєнних злочинів Радован Караджич та Стоян Жуплянин мали спільних переховувачів. Сербська прокуратура з питань воєнних злочинів вчора почала допит семи осіб, яких підозрюють у переховуванні Жуплянина. Деякі з них були посередниками у постачанні фальшивих документів. Ця мережа поплічників була розкрита за допомогою одного зашифрованого зошитa Жуплянина. Відомо, що він, від 1999 року, окрім Сербії, переховувався у ще чотирьох країнах на 27 різних місцях: був у Нігерії, в Росії, Франції та Чорногорії. У статті мовиться, що він контактував і з певними особами з органів державного управління. Стоян Жуплянин, якого заарештували у червні цього року, під час громадянської війни у Боснії був начальником Центру служби безпеки.
Часопис «Економічний перегляд» повідомляє про результати вчорашнього Економічного форуму у Белграді, головню темою якого була глобальна фінансова криза та її вплив на Сербію. Учасники форуму – урядовці та банкіри – вважають, що сербська банкова система є безпечною, тобто має певний імунітет на світову фінансову кризу. Вони переконують, що депозити громадян є абсолютно безпечними, і вони не мають причин переживати за свої заощадження в банках. Гроші все-таки безпечніше тримати в банках, ніж вдома, вважають сербські експерти.
(Белград – Прага – Київ)
Белград – Чи вдасться Сербії повернути Косово назад, до свого складу, через ООН? Ця тема домінує у сербській пресі. А ще місцеві газети розповідають про те, що сербська влада знайшла людей, котрі допомагали переховуватися Радовану Караджичу, якого звинувачують в геноциді боснійських мусульман. Не оминають увагою в белградській пресі і світову фінансову кризу.
Проурядовий щоденник «Політика» під заголовком «Успіх Сербії в ООН» повідомляє, що Сербія «через великі двері повернулася на найширшу, глобальну, дипломатичну сцену». Так газета відгукнулася на те, що у середу Генеральна Асамблея ООН підтримала ініціативу Сербії про передачу справи про відокремлення провінції Косова на розгляд Міжнародного Суду.
За таку резолюцію проголосувало 77 країн, 6 було «проти» (включно зі США), а 74 утримались. У статті сказано, що з 27 членів ЄС, утрималось 22. Щоденник «Політика» відзначає, що сербську ініціативу підтримали Іспанія, Греція, Кіпр, Румунія та Словаччина. Газета наголошує, що для Белграда ця є одним із найзначніших дипломатичних успіхів нового часу. Розгляд судом справи, на думку оглядачів, уповільнить і так доволі повільний процес визнання незалежності Косова, яке досі визнали 48 із 192 країн.
Белградський незалежний щоденник «Данас» повідомляє, посилаючись на джерело з поліції, що обвинувачені Гаазьким трибуналом у скоєнні воєнних злочинів Радован Караджич та Стоян Жуплянин мали спільних переховувачів. Сербська прокуратура з питань воєнних злочинів вчора почала допит семи осіб, яких підозрюють у переховуванні Жуплянина. Деякі з них були посередниками у постачанні фальшивих документів. Ця мережа поплічників була розкрита за допомогою одного зашифрованого зошитa Жуплянина. Відомо, що він, від 1999 року, окрім Сербії, переховувався у ще чотирьох країнах на 27 різних місцях: був у Нігерії, в Росії, Франції та Чорногорії. У статті мовиться, що він контактував і з певними особами з органів державного управління. Стоян Жуплянин, якого заарештували у червні цього року, під час громадянської війни у Боснії був начальником Центру служби безпеки.
Часопис «Економічний перегляд» повідомляє про результати вчорашнього Економічного форуму у Белграді, головню темою якого була глобальна фінансова криза та її вплив на Сербію. Учасники форуму – урядовці та банкіри – вважають, що сербська банкова система є безпечною, тобто має певний імунітет на світову фінансову кризу. Вони переконують, що депозити громадян є абсолютно безпечними, і вони не мають причин переживати за свої заощадження в банках. Гроші все-таки безпечніше тримати в банках, ніж вдома, вважають сербські експерти.
(Белград – Прага – Київ)
