Доступність посилання

30 Квітень 2017, Київ 13:53

Київ – Дедалі більше політиків оголошують про своє бажання взяти самостійну участь у дострокових парламентських виборах у складі нових політичних сил. Натомість соціологи вважають, що в претендентів на власний політичний проект не так уже й багато шансів на подолання 3-відсоткового бар’єру.

Екс-міністр оборони, а нині голова парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолій Грищенко заявив про свій намір іти на дострокові вибори у складі нового блоку партій. Він не сказав, ні які саме партії увійдуть до складу нової політичної сили, ні імен своїх партнерів, а лише повідомив, що не піде в одному блоці з теперішнім спікером парламенту Арсенієм Яценюком. За
непідтвердженою офіційно інформацією, екс-міністр оборони готується йти на вибори у блоці з лідером політичної сили, що представлена у Київській міській раді, відомим боксером Віталієм Кличком.

Напередодні озвучив своє бажання самостійно йти на дострокові вибори мер Києва Леонід Черновецький. Політологи зазначають, що в нього є непогані шанси розвинути свій успіх, досягнений на позачергових виборах київського міського голови та столичної міськради, де йому вдалося перемогти БЮТ.

На тих самих виборах доволі непоганий результат показала і націоналістична партія «Свобода», хоча вона і не потрапила до Київради. Але її список на чолі з Олегом Тягнибоком обійшов «нашоукраїнців», очолюваних міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком.

Перешкоди для новачків

Утім, доктор соціологічних наук Олександр Вишняк доволі скептично оцінює перспективи потрапляння до парламенту нових політичних сил.

На його погляд, немає жодних перспектив для тих політичних сил, які зараз не представлені в парламенті – і тих, які балотувались на минулих виборах і не потрапили (маються на увазі СПУ, ПСПУ, «Свобода»), і тих, що зараз збираються йти (мається на увазі Блок Черновецького).

«Що стосується інших політичних сил, які зараз ще не створені, то говорити про це важко», – каже соціолог.

На думку Олександра Вишняка, певні шанси пройти до Верховної Ради мала б політична сила Арсенія Яценюка. Проте, як відомо, спікер після певних роздумів заявив, що не братиме участі у дострокових виборах самостійно.

Керівник соціологічної служби Фонду імені Олександра Разумкова Андрій Биченко вважає, що для успіху нового політичного проекту вкрай потрібен популярний лідер.

Більшість політичних сил вже неодноразово обманювали своїх виборців, каже дослідник.

На його думку, це стало причиною того, що вибір навіть на виборах до Верховної Ради за партійними списками є персоніфікованим.

Тому певний шанс потрапити до парламенту, крім тих, хто представлений в ньому, матимуть партії або блоки, які «мають лідерів з відповідною підтримкою особистою», вважає соціолог.

Суспільний попит і політична пропозиція

Загалом, попри те, що українці хочуть побачити на політичній сцені нові політичні обличчя, претендентам не так уже й легко буде цей попит задовольнити.

Попит дійсно є, але, крім попиту, повинна бути ще й приваблива пропозиція, каже соціолог Олександр Вишняк і додає: «Привабливої пропозиції розкрученої немає. Ніша існує, але наявність ніші не означає, що будь-що куплять. Потрібно ще й цю нішу освоїти».

У свою чергу політологи не виключають, що нові політичні проекти можуть бути використані великими політичними силами задля відтягування голосів у своїх основних конкурентів.

Утім, це аж ніяк не означає, що нові політичні проекти будуть чиїмись слухняними маріонетками.

Оглядачі також висловлюють думку, що зволікання з проведенням дострокових парламентських виборів грає на руку новим політичним силам. Адже вони отримують додатковий час для того, щоб заявити про себе і організувати роботу передвиборних штабів. Тож чим пізніше відбудуться дострокові вибори, тим більше нових облич українські виборці зможуть провести до парламенту.

(Київ – Прага)

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG