Доступність посилання

logo-print
27 Березень 2017, Київ 19:54

Литовський політолог: незалежно від того, хто очолить наступний уряд Литви, відносини з Україною будуть теплими


Рига – Литва останнім часом займає активну позицію не тільки у відстоюванні власних інтересів у рамках ЄС, але й у виробленні єдиної зовнішньополітичної стратегії Євросоюзу, зокрема у відносинах з Росією. Литовський політолог, доцент Інституту зовнішньої політики Вільнюського університету Томас Янелюнас в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що за перемоги консерваторів у нинішніх парламентських виборах позиція Литви щодоУкраїни не зміниться.

Свого часу Польща заблокувала початок переговорів між ЄС та Росією щодо укладення нової базової угоди. Після того, як Варшава зняла вето, на зміну їй прийшов офіційний Вільнюс. З чим пов’язана така позиція Литви?

У Польщі змінився уряд, і зараз вона дотримується м’якшої позиції. У Литві ж зобов’язання, винесені на переговори з Європейською Комісією, не змінюються. І у зв’язку з тим, що Польща віддала ініціативу іншим державам, які критично ставляться до окремих дій Росії, Литва навіть зобов’язана активніше дотримуватися своїх позицій у цьому питанні. З іншого боку, у внутрішній політиці Литви посилюється права ідеологія з приводу формування відносин з Росією. З огляду на ці причини, Литва і виділяється, так би мовити, з кола критиків Росії.

Останній саміт ЄС у Брюсселі засвідчив, що все більше країн так званої «старої Європи» схильні приєднатися до литовської позиції у відносинах з Росією.

Ситуація змінюються, особливо після російсько-грузинського конфлікту. Навіть окремі колишні, скажімо так, друзі Росії уже задумуються над тим, що слід змінити свою позицію щодо Росії. Зокрема, позиція Швеції досить чітко змінилася у бік підтримки Литви, Польщі та інших східноєвропейських країн.

У Литві незабаром відбудеться другий тур парламентських виборів, який і виявить, які політичні сили формуватимуть наступний уряд. Чи може статися так, що новий уряд по-іншому дивитиметься на вирішення «російського питання»?

Важко зараз сказати, яким буде уряд. Якщо в уряді будуть присутні популістські сили, зокрема «Партія праці» Віктора Успаських чи партія «Порядок та справедливість», лідером якої є Роландас Паксас, у такому випадку політика щодо Росії повинна змінитися. Я думаю, вона стане м’якшою, набагато м’якшою. У тому випадку, якщо уряд очолюватимуть консерватори, то позиція залишиться такою, як зараз або навіть в окремих питаннях стане різкішою.

А які перспективи стосовно відносин Литви з Україною?

Я думаю, що незалежно від того, які сили прийдуть до влади після другого туру виборів, що відбудуться 26 жовтня, позиція Литви щодо України залишиться досить теплою. І навіть незважаючи на те, як зміниться політична карта в самій Україні, думаю, що Литва, зокрема міністерство закордонних справ Литви, докладатиме всіх зусиль, щоб ці відносини залишились досить теплими».

Вступаючи до ЄС, Литва взяла на себе зобов’язання закрити до кінця 2009 року Іґналінську АЕС. Однак зараз у країні робиться все можливе, в тому числі проводився всенародний референдум, щоб атомна станція ще деякий час працювала.

Це пов’язано зі внутрішніми потребами Литви. Я вважаю, що уряд повинен готуватися до закриття Іґналінської АЕС, однак внутрішні сподівання сприяють підтримці цього питання. Інша причина пов’язана зі сподіванням отримати збільшення квот на викид вуглецю, оскільки збільшиться потреба на газ в інших станціях. Квоти, які зараз є, скоро будуть вичерпані, і Литві через закриття Іґналіни необхідно буде купувати або збільшити свої квоти.

(Рига Київ Прага)

XS
SM
MD
LG